Хоча обслуговування супутників теоретично розглядалося з перших днів, коли люди здобули здатність до космічних польотів, у перші десятиліття було зроблено мало.
Термін зазвичай, розглядається як автономне або телероботичне обслуговування супутника за допомогою роботизованого космічного корабля, але може також означати обслуговування, яке здійснюється людьми-астронавтами, наприклад, повторне та регулярне обслуговування Міжнародної космічної станції (МКС).
Ідея обслуговування КА на орбіті не є новою та повністю неопрацьованою. НАСА має надзвичайно успішні факти, в тому числі з відновленням працездатності КА, виконання поетапних спеціальних робіт з модернізації космічного телескопу Хаббл або захоплення КА Intelsat 603 та встановлення реактивної установки на його борту під час місії STS-49. Створення та забезпечення експлуатації МКС, є видатним прикладом постійно збільшуваних можливостей використання орбітальних засобів. Впродовж проведення спільного експерименту «Orbital Express program»[en], організованого DARPA та NASA, було успішно здійснено роботизоване дозаправлення пального на низькій орбіті. Наступними проєктами є Restore-L[fr], демонстраційна місія НАСА з технічного обслуговування КА на низькій орбіті та проект від DARPA Robotic Servicing of Geosynchronous Satellites program[en] (RSGS,програма роботизованого технічного обслуговування КА на геосинхронних орбітах).
За оцінками експертів[3] поточний стан розвитку технологій орбітального сервісу визначено на рівень TRL6 та таким, який дозволить комерційне використання технологій у найближчі 5–6 років.
До можливих завдань орбітального сервісу, можна зарахувати наступні дії:
інспекції КА;
уникнення зіткнень;
осучаснення (переломним кроком у розвитку сервісних апаратів та послуг став успішний запуск Nortrop Grumann в грудні 2019 р. апарату MEV-1[en], що здійснив 25 лютого 2020 р. перше в світі, успішне стикування на навколоземній орбіті із задавненим телекомунікаційним супутником «Intelsat 901»);
монтаж двох або більше об’єктів задля утворення нового більшого об’єкта, або розширення можливостей наявного (ORBITAL RECOVERY (Велика Британія) -- один з піонерів розробки апаратів продовження орбітального життя супутників. Апарат ConeXpress[en] (CX-OLEV — ConeXpress Orbital Life Extension Vehicle) може збільшити термін служби великих геостаціонарних супутників на термін до 12 років);
дозаправлення та поповнення запасів (проєкт RESTORE-L щодо створення спеціалізованого апарата на платформа «Maxar» класу 1300[en]. Пуск апарата планується на 2023 рік для відновлення та дозаправлення супутника «Landsat 7»);
додаткові можливості удосконалення та корегування орбіти, міжорбітальні переміщення, трансфер на орбіту захоронення або деорбітування (наприклад, ЄКА оголосило про створення апарата, який досягне астероїдів Didymos і Dimorphos в 2026 році та здійснить зміну їхньої траєкторії (місія DART). Кінцевою метою місії, є відпрацювання техніки відхилення астероїдів апаратом програми та комерціалізація технології);
Добровільний консорціум CONFERS (Consortium for Execution of Rendezvous and Servicing Operations) разом з NASA, DOD, AIAA (American institute of Aeronautics and Astronautics).
В Україні також існують передумови для створення в стислі терміни космічного апарату – міжорбітальної сервісної платформи (МСП), що має науково-технічний і комерційний потенціал. Такими передумовами насамперед є:
-- наявність надійних ракетоносіїв власної розробки і виробництва ( «Дніпро», «Циклон-4»)
Процес орбітального зварювання був винайдений більше 50 років тому, для вирішення проблем помилок оператора при аргонодуговому зварюванні.
Важливим стратегічним напрямком розвитку зварювальних і електрометалургійних технологій, стала розробка принципово нових автоматизованих систем керування процесами зварювання, установками й механізованими лініями з використанням комп'ютерної і мікропроцесорної техніки, створення зварювальних роботів[en].
↑Davis J.P., Mayberry J.P., Penn J.P. (2019). On-orbit Servicing: Inspection, repair, refuel, upgrade, and assembly of satellites in space. Aerospace Corporation, Center for space policy and strategy