Призупинення роботи уряду США (англ.Government shutdowns in the United States) — тимчасова ситуація у Сполучених Штатах, що виникає, коли Конгресу не вдається узгодити фінансування діяльності державних органів[en]. На час призупинення некритичні органи зачиняються, а сотні тисяч їх працівників відправляють у неоплачувану відпустку[en]. Зазвичай призупинення не стосується найважливіших організацій і відомств, життєво важливих для забезпечення безпеки держави, таких як армія. Однак, через те, що витрати бюджету встановлюються рішенням Конгресу, можлива зупинка фінансування й роботи будь-якої державної організації.
20 січня 2018 року розпочалося дев'ятнадцяте припинення роботи уряду США, перша зупинка за час президентства Дональда Трампа.[1] Призупинення викликали суперечки про продовження імміграційної політики «Відкладені дії щодо прибулих дітей»[en] (англ.Deferred Action for Childhood Arrivals), а також про виділення коштів на будівництво прикордонної стіни між США і Мексикою, однієї з основних обіцянок у ході президентської кампанії Дональда Трампа. Наказ про відновлення роботи було підписано ввечері 22 січня 2018 року, таким чином, повний час призупинення склав 69 годин.
22 грудня 2018 року розпочалося двадцяте припинення роботи уряду США. Відновлення роботи сталося 25 січня 2019 року. Це було найтриваліше припинення — воно тривало 35 днів.
Для позначення цієї ситуації також використовується розмовний термін шатдаун.
Відповідно до принципу поділу влади, закріпленому конституцією США, затвердження бюджету на фінансовий рік проводиться обома палатами Конгресу — Сенатом і Палатою представників США, — після чого проєкт бюджету підписується президентом і набуває чинності. Президент США має право накласти вето на документ, і тоді він повертається до Конгресу. Президентське вето може бути скасовано в Конгресі двома третинами голосів.
Подібні припинення роботи уряду можливі виключно в США, але не в інших демократичних країнах. Наприклад, у парламентській системі багатьох європейських країн гілки виконавчої та законодавчої влади не розділені, а склад уряду затверджує парламент. У непарламентських системах зазвичай виконавча гілка може підтримувати функціонування уряду навіть без затвердженого бюджету. Така ж ситуація була і в США аж до 1980 року, коли адміністрація Джиммі Картера ввела нову інтерпретацію Закону про протидію нестачі[en] 1884 року (англ.Antideficiency Act), згідно з якою федеральні агентства позбавляються повноважень під час відсутності дозволу Конгресу.[2]
Список
Вісімнадцять припинень федерального уряду, що відбулися у 1977—2014 роках, завершилися досягненням компромісу або продовженням роботи державних організацій.[3][4]
Закінчився термін попередньої тимчасової угоди про фінансування. Президент Джиммі Картер підписав другу тимчасову угоду.
1978
1977-11-30
1977-12-09
8
Джиммі Картер
Демократи
Демократи
Закінчився термін дії тимчасової угоди. Палата і Сенат продовжують вирішувати, чи мають оплачуватися за програмою Medicaid аборти для неповнолітних жертв. Угоди було досягнуто, і за Medicaid оплачуються аборти у випадках зачаття при зґвалтуванні й інцесті та у випадках загрози життю матері.
1979
1978-09-30
1978-10-18
17
Джиммі Картер
Демократи
Демократи
1980
1979-09-30
1979-10-12
11
Джиммі Картер
Демократи
Демократи
Попри позиції Сенату, Палата провела в проєкт бюджету підвищення зарплат конгресменів та вищих держслужбовців на 5,5 %, а також намагалась обмежити федеральні витрати на аборти лише до випадків загрози життю матері.
Протиріччя між Сенатом і Палатою про строки початку фінансування реформи охорони здоров'я (Affordable Care Act)[5]. Через два тижні прийнято компромісний варіант.[6][7]
Протиріччя щодо продовження імміграційної політики «Відкладені дії щодо прибулих дітей» (Deferred Action for Childhood Arrivals), а також про виділення коштів на будівництво прикордонного бар'єру між США та Мексикою.