«Призначення» (англ.Predestination) — австралійський науково-фантастичний драматичний трилер режисерів, продюсерів і сценаристів Майкла і Пітера Спіріґів, що вийшов 2014 року. У головних ролях Ітан Гоук і Сара Снук. Стрічку знято на основі оповідання Роберта Гайнлайна «Всі ви зомбі»[7].
Вперше фільм продемонстрували 8 березня 2014 року у США на кінофестивалі «На південь через південний захід»[1]. В Україні у кінопрокаті показ фільму розпочався 4 грудня 2014 року[2].
У березні 1975 року Агент, намагаючись зупинити вибух у громадській будівлі у Нью-Йорку, потрапляє в перестрілку. Під час дезактивації бомби відбувається вибух, який викликає серйозні опіки Агента. Хтось, чиє обличчя оператор не показує, допомагає засліпленому Агенту знайти свій пристрій для подорожей у часі, який відкинуло вибуховою хвилею. За його допомогою він повернувся на об'єкт свого роботодавця у 1992 рік. Агент вважає свою місію провалом, оскільки «Провального Підривника» («Fizzle Bomber»), який здійснив серію вибухів, не впіймано.
Агент одужує від отриманих травм, але операція з реконструкції обличчя та пошкодження голосових зв'язок змінили його зовнішність і голос. Керівництво змушує його піти на пенсію через небезпеку для нього тривалих подорожей у часі, здійснених протягом його кар'єри. Такі подорожі з часом спричиняють симптоми психозу та депресії.
Агент вирушає на останнє завдання. Працюючи під прикриттям у 1970 році у Нью-Йорку барменом, він розмовляє з клієнтом, який пише статті для журналу від імені жінки під псевдонімом «Незаміжня мати». Стриманий клієнт починає розповідати історію свого життя: він народжений жінкою, виріс як дівчинка Джейн у дитячому будинку Клівленда. Маючи інтелектуальну та фізичну перевагу, але звичайну зовнішність, Джейн страждала як нелюбимий вигнанець і врешті не знайшла названих батьків. Ці якості, однак, змусили чоловіка, на ім'я Робертсон, завербувати її в SpaceCorp, організацію космічних польотів, яка підшукує молодих жінок як супутників для чоловіків-космонавтів. Через захворювання, виявлене під час тестування Джейн на здібності, вона не пройшла відбір.
У 1963 році Джейн, закохавшись, ненадовго знайшовши щастя, але цей чоловік залишив її. Робертсон відкриває Джейн, що SpaceCorp була прикриттям для вербування елітних оперативників без родинних зв'язків для секретної урядової установи, але Джейн знову відсторонюють через вагітність від свого коханця. Під час кесаревого розтину лікарі виявили у Джейн подвійний набір статевих органів, але через виявлені ускладнення, жіночі органи були видалені, що своєю чергою змінило її стать. На додачу до цього її новонароджену дитину викрав незнайомець. Обурюючись на свого коханого за те, що він зруйнував їй життя, Джейн прийняла ім'я Джон і зрештою переїхала до Нью-Йорка.
Агент пропонує Джону шанс помститися коханому без шкоди, в обмін на те, що Джон візьме на себе його роботу. Агент подорожує в часі з Джоном до Клівленда в 1963 році, зізнаючись, що він працює на Секретне Агентство Робертсона, Temporal Bureau, яке використовує подорожі в часі для запобігання злочинам. Дотримуючись інструкцій щодо пошуку Джейн у минулому, Джон мимоволі закохується в себе молодшого і розуміє, що Агент підлаштував йому стати коханцем Джейн. Попри те, що Джон знає, що їхнє кохання приречене, він не може змусити себе розірвати їхні стосунки.
Відхиляючись від своєї місії, Агент не узгоджуючи з Temporal Bureau подорожує в часі до березня 1975 року, щоб знову переслідувати Провального Підривника. Провальний Підривник перемагає Агента в бійці, залишаючи його свідком спроби приведення вибухового пристрою в дію, а також рятівником для старшої версії самого себе (обпеченого та безпорадного, щоб знайти свій пристрій для подорожі у часі). Агент очікує покарання у вигляді страти, але Робертсон виправдовує його, відкидаючи протоколи Temporal Bureau.
Продовжуючи свою місію, Агент викрадає з пологового будинку та привозить дитину Джейн в минуле у 1945 рік і залишає на порозі дитячого будинку Клівленда. Таким чином, Джейн, Джон і їхня дитина — одна людина, парадокс приречення.
Агент повертається у 1963 рік і переконує Джона залишити Джейн у визначений час, вводячи Джона до Temporal Bureau 1985 року та завершуючи його місію. Робертсон підносить важливість майбутньої ролі Джона у Бюро як унікального оперативника, не пов'язаного ні з минулим, ні з майбутнім. Агент все ще шкодує про те, що йому не вдалося зупинити Провального Підривника, але Робертсон вважає, що Провальний Підривник мотивував розвиток й успіх Temporal Bureau.
Агент вирішує залишитися у Нью-Йорку у 1975 році незадовго до березневої атаки; прибувши, він виводить з експлуатації свій пристрій для подорожей у часі, як і було заплановано, але відбувається збій і пристрій залишається в робочому стані. Він також дізнається, що Робертсон дав йому точне місце та час, де буде знайдено Провального Підривника. Там він виявляє, що Провальний Підривник — це він сам у майбутньому, який стверджує, що його дії запобігли більшій кількості загиблих у альтернативному майбутньому. Підривник також стверджує, що Робертсон підлаштував йому цей шлях. Присягнувши, що не стане Підривником, Агент вбиває себе старшого.
Хірургічні шрами Джона показані на тілі Агента, підтверджують, що Джейн, Джон, Агент і Провальний Підривник — одна й та сама особа. Робертсон свідомо організував існування цього Агента, відповідального як за його власне зачаття, так і за смерть. На записі, залишеному для Джона, Агент розмірковує над тим, чи можна змінити майбутнє.
Сара Снук щоранку проводила понад чотири години в кабінеті для макіяжу, щоб перетворитися на Джона[9].
Коли Ітан Гоук дивиться на годинник (8 хв. 18 хв.), показується його справжній день народження[9].
Ітан Гоук та брати Спіріг раніше працювали над фільмом Воїни світла (2009)[9].
Деякі сцени знімалися в Абботсфордському монастирі в Мельбурні, Австралія[9].
Неточності
Сюжет фільму розгортається в альтернативному всесвіті, де космічні подорожі в 1960-х роках були просунутіші, ніж у нашому світі, і де Нью-Йорк зазнав хвилі терактів у 1970-х. Є агенти, які патрулюють часову шкалу і, можливо, залишають щось після себе. Тому найбільш явні анахронізми та фактичні помилки можуть бути пояснені саме так[10].
Фото газети про катастрофу в Німеччині — це насправді катастрофа Чорнобильської АЕС. Також це та ж сама картинка, яка була показана на самому початку, позначена як «Ohio 1960»[10].
Приблизно на 5-й хвилині лікар каже: «Шрами почали добре лікуватися». Шрами — це тканини, які вже зцілилися, тому навряд чи справжній лікар міг зробити такий коментар[10].
У кінці фільму рукопис, який нібито написав Джон, видно лише на секунду, коли він ставить заголовок у стек. У рукописі можна побачити декілька граматичних і орфографічних помилок (there/their, dood/good). У Джона наче мають бути інтелект і здібності вище середнього рівня[10].
Приблизно о 1 годині 24 хвилині ми бачимо неправильний день тижня в Suspect's Routine. 3 березня 1975 року — понеділок[10].
Алюзії
На початку фільму, коли Агент бачить своє нове обличчя в перший раз, він каже: «Я так сильно змінився, сумніваюся, що моя власна мати впізнає мене…», і сміється. Це явна іронія, оскільки він/вона є власною матір'ю самому собі[9].
Бармен намагався жартувати з приводу «Що з'явилося спочатку, курка чи яйце?». Натяк на відносини між ним і Джоном/Джейн[9].
Сприйняття
Критика
Фільм отримав позитивні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 84 % на основі 98 відгуків від критиків (середня оцінка 6,8/10) і 74 % від глядачів зі середньою оцінкою 3,9/5 (20,362 голосу). Загалом на сайті фільми має позитивний рейтинг, фільму зарахований «стиглий помідор» від кінокритиків і «попкорн» від глядачів[11], Internet Movie Database — 7,4/10 (125 464 голоси)[5], Metacritic — 68/100 (28 відгуків критиків) і 8,0/10 від глядачів (190 голосів). Загалом на цьому ресурсі від критиків і глядачів фільм отримав позитивні відгуки[12].
Щомісячний журнал про кінематограф «Empire» сказав, що це чудовий фільм і поставив йому 4 зірки з 5, підсумувавши, що це «дивна, вражаюча, заплутана казка, що вимагає від вас пильно зосередити увагу на кожній невеличкій деталі»[13].
Касові збори
Під час показу у США, що розпочався 9 січня2015 року, протягом першого тижня фільм показали у 20 кінотеатрах і він зібрав 44 028 $. Показ фільму тривав 21 день (3 тижні) і завершився 29 січня 2015 року. За цей час фільм зібрав у прокаті у США 68 372 долари США[3], а у решті світу 979 012 $[4], тобто загалом 1 047 384 долари США.
.jpeg)
.svg){kind=small}
