Праскандинавська мова

Праскандинавська мова
Поширена вСкандинавія
Носії0 ( переросла в давньоскандинавську в 8 столітті)
ПисемністьСтарший футарк
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Германські мови
Північногерманські мови
Офіційний статус
Коди мови

Праскандинавська мова (протоскандинавська, протопівнічногерманська) — індоєвропейська мова, яка була поширена в Скандинавії, виділилась з прагерманської мови ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою скандинавською писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить давньоскандинавську з початком доби вікінгів у 8 столітті.

Фонетика

Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики прагерманської мови.

Приголосні

Приголосні праскандинавської мови
  Губно-губний приголосний Міжзубний приголосний Ясенний приголосний Середньопіднебінний приголосний Задньоязиковий приголосний Лабіовелярний приголосний
Носовий приголосний m n (ŋ) (ŋʷ)
Проривний приголосний p  b t  d k  ɡ kʷ  ɡʷ
Фрикативний приголосний ɸ  (β) θ  (ð) s z h  (ɣ) hʷ
Вібрант r
Апроксимант j w
Латеральний приголосний l

Голосні

Система голосних трохи більше відрізняється від прагерманської мови, ніж система приголосних. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві голосні посунули прагерманські довгі голосні.

Ротові голосні
Голосний переднього ряду Голосний заднього ряду
короткий довгий короткий довгий
Голосний високого піднесення i iː u uː
Голосний середнього піднесення e eː o ɔː
Голосний низького піднесення ɑ ɑː
Носові голосні
Голосний переднього ряду Голосний заднього ряду
короткий довгий короткий довгий
Голосний високого піднесення ĩ? ĩː ũ? ũː
Голосний середнього піднесення ɔ̃ ɔ̃ː
Голосний низького піднесення ɑ̃? ɑ̃ː

Дифтонги

В праскандинавській мові були присутні такі дифтонги — /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.

Наголос

У праскандинавській мові наголос падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від індоєвропейської мови, який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних шведській та норвезькій мовах та так званий поштовх (stød) в сучасній данській мові.

Пам'ятки

Рунічний камінь в ландскапі Вермланд

Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є рунічними і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується 2 століттям.

Приклади:

  • Øvre Stabu spearhead — найстаріший зі знайдених написів, датується 2 століттям;
  • Золоті роги з Галлехуса — два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в Південній Ютландії (Данія);
  • Рунічний камінь з Туне, район Естфол, Норвегія, датується 200–450 роками нашої ери;
  • Рунічний камінь Ейнанґ, знайдений в Норвегії, датується 4 століттям;
  • Спис Краґехул — спис, знайдений в Данії, датується приблизно 500 роком;
  • Рунічний камінь з Бйоркеторпу, розташований в ландскапі Блекінге (Швеція), 500-700 рік нашої ери;
  • Рунічний камінь з Рьо, знайдений у 1919 році на острові Оттерьо, неподалік шведського міста Ґреббестадт в ландскапі Богуслен.

Запозичення з праскандинавської

Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у прибалтійсько-фінських мовах.

Приклади:

  • Естонська/Фінська kuningas < *kuningaz "король" (праскандинавська kunungr, konungr)
  • Фінська ruhtinas "принц" < *druhtinaz "князь" (праскандинавська dróttinn)
  • Фінська sairas "хворий" < *sairaz "хворий" (праскандинавська sárr)
  • Естонська juust, Фінська juusto "сир" < *justaz (праскандинавська ostr)
  • Естонська/Фінська lammas "вівця" < *lambaz "баранина" (праскандинавська lamb)
  • Фінська hurskas "благочестивий" < *hurskaz "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська horskr)
  • Фінська runo "поема, руна" < *rūno "таємниця, руна" (праскандинавська rún)
  • Фінська vaate "одяг" < *wādiz (праскандинавська váð)
  • Фінська viisas "мудрий" < *wīsaz (праскандинавська víss)

Джерела

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!