Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.
Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Поштова станція (Корець)|5 квітня 2021}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.(5 квітня 2021)
Поштова станція на 261 кілометрі траси Київ-Чоп в місті Корець
Поштова станція на 261-му кілометрі траси Київ-Брест у місті Корець, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1850-х роках за зразковим проектом 1843 року. Охоронного статусу не має.
Історична довідка
У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 15 — 20 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.
Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.
Станція
На «новому шляху», на 261-му кілометрі у 1850-і роки було облаштовано кінну пошту. Про станцію на сайті Корецької громади зазначено наступне: "Цікава історія деяких старовинних будівель. Наприклад одноповерхова псевдоготична будівля поштової станції була збудована під час прокладання Брест-Литовського шосе за типовим проектом. Це був жовто-білий будиночок, симетричний, прямокутної форми скромно прикрашений карнизом, модильйонами, а вікна обрамлені арками. В комплекс станції входило: канцелярія, житлове приміщення станційного доглядача та кімната для відпочинку, трактир, стайня, візницька і каретна. "[1]
Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на сході була в Дідовичах, на заході в Самострілах.
Нині будівля колишньої поштової станції перебуває у гарному стані і використовується як дорожньо-ремонтний пункт дочірнього підприємства "Рівнеоблавтодор".
