Порядок

Поря́док у загальному значенні — гармонійний, очікуваний, передбачуваний стан або розташування чого-небудь; розташування елементів у послідовності.

• У біології:
  • Порядок — систематична категорія (ранг).
• У соціології:
  • Соціальний порядок
• У правознавстві та діловодстві:
  • Правопорядок
  • Громадський порядок
  • Порядок денний
  • Порядок (різновид нормативно-правових актів)
• У математиці:
  • Порядок у теорії груп
    • Порядок групи
    • Порядок елемента
  • Ґратка (порядок)
  • Лексикографічний порядок
  • Циклічний порядок
  • Відношення порядку (теорія порядку)
    • Інтервальний порядок
  • Порядок величини
• В історії Франції:
  • Старий порядок
• У хімії:
  • Порядок реакції
• У фізиці:
  • Ближній порядок
  • Дальній порядок
• В інформатиці:
  • Порядок байтів
• У гірництві:
  • Порядок розробки
    • Низхідний порядок розробки
    • Висхідний порядок розробки
  • Порядок у мінералах

Див. також

• Новий світовий порядок — конспірологічна теорія
• «Порядок у танкових військах» — пісня Є. Домлатовського на сл. О. Фельцмана та фразеологічний вислів.

Посилання

• Порядок // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.