PROFILBARU.COM

Поп Тетяна Іванівна
Поп Тетяна Іванівна
Народилася	25 липня 1983 (41 рік); Хуст, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поп.

Поп Тетяна Іванівна (нар., 25 липня 1983, Хуст, Закарпатська область, УРСР, СРСР) — російська пропагандистка^[1], проросійська колаборнатка^[2], гомофобка^[3], сепаратистка^[3], засновниця громадської організації «Онуки» і ряду проросійськи спрямованих інформаційних ресурсів (рос. «Эхо Киева»)^[1]. Відвідувала окупований росіянами Маріуполь, де закликала розмістити на кожному будинку прапор Російської Федерації^[2]. Заочно засуджена на 12 років, перебуває в розшуку СБУ^[4].

Біографія

Народилася 25 липня 1983 року в місті Хуст, що на Закарпатті. Навчалась в місцевій школі^[2].

Згідно з інтерв'ю, Тетяна остаточно переїхала до Росії у 2015 році «через погрози за те, що була проти Майдану»^[2]:

Я была медийным лицом, не поддерживала Майдан, не поддерживала эту власть, не поддерживала госпереворот, и начала писать свои посты против власти, когда еще жила в Киеве. Но как только ты начинаешь высказываться против власти, тебя начинают сразу называть сепаратисткой (…) — и я посчитала для себя нужным переехать в Россию, чтобы заниматься информационным просветлением своего народа^[3]

Також Поп відзначилась тим, що на параді 9 травня 2015^[ru] року вийшла в футболці з написом «Я за Путина»^[5].

У 2019 році Тетяна Поп виїхала в Росію, де публічно підтримала російську збройну агресію проти України.

3 вересня 2019 року брала участь у зустрічі делегації «Світової ради підкарпатських русинів» із чеським президентом Мілошем Земаном, де обговорювали питання «більшої автономії Закарпатської області в Україні»^[6].

У 2022 році заснована Тетяною організація «Онуки» презентувала проєкт «соціалізації» дітей з окупованих територій рос. «С чего начинается Родина»^[2].

13 травня 2022 року Управління СБ України в Закарпатській області оголосило підозру Тетяні Поп за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України – «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників»^[1]. 11 травня 2023 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області засудив її до 12 років тюремного покарання, визнавши винною в колабораціонізмі, виправдовуванні та глорифікації збройної агресії Росії^[2].