Дигамма-функція
ψ ψ -->
(
x
)
{\displaystyle \psi (x)}
Тригамма-функція
ψ ψ -->
′
(
x
)
{\displaystyle \psi '(x)}
Тетрагамма-функція
ψ ψ -->
″
(
x
)
{\displaystyle \psi ''(x)}
Пентагамма-функція
ψ ψ -->
‴
(
x
)
{\displaystyle \psi '''(x)}
Поліга́мма-фу́нкція порядку m у математиці визначається як (m +1)-ша похідна натурального логарифма гамма-функції ,
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
=
d
m
d
z
m
ψ ψ -->
(
z
)
=
d
m
+
1
d
z
m
+
1
ln
-->
Γ Γ -->
(
z
)
,
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z)={\frac {{\rm {d}}^{m}}{{\rm {d}}z^{m}}}\psi (z)={\frac {{\rm {d}}^{m+1}}{{\rm {d}}z^{m+1}}}\ln \Gamma (z)\;,}
де
Γ Γ -->
(
z
)
{\displaystyle \Gamma (z)}
— гамма-функція , а
ψ ψ -->
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
0
)
(
z
)
=
Γ Γ -->
′
(
z
)
Γ Γ -->
(
z
)
{\displaystyle \psi (z)=\psi ^{(0)}(z)={\frac {\Gamma '(z)}{\Gamma (z)}}}
— дигамма-функція , яку також можна визначити через суму такого ряду:
ψ ψ -->
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
0
)
(
z
)
=
− − -->
γ γ -->
+
∑ ∑ -->
k
=
0
∞ ∞ -->
(
1
k
+
1
− − -->
1
k
+
z
)
,
{\displaystyle \psi (z)=\psi ^{(0)}(z)=-\gamma +\sum \limits _{k=0}^{\infty }\left({\frac {1}{k+1}}-{\frac {1}{k+z}}\right)\;,}
де
γ γ -->
{\displaystyle {\textstyle {\gamma }}}
— стала Ейлера — Маскероні . Це подання справедливе для будь-якого комплексного
z
≠ ≠ -->
0
,
− − -->
1
,
− − -->
2
,
− − -->
3
,
… … -->
{\displaystyle z\neq 0,\;-1,\;-2,\;-3,\ldots }
(у зазначених точках функція
ψ ψ -->
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi (z)}}}
має сингулярності першого порядку)[ 1] .
Полігамма-функцію також можна визначити через суму ряду
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
=
(
− − -->
1
)
m
+
1
m
!
∑ ∑ -->
k
=
0
∞ ∞ -->
1
(
z
+
k
)
m
+
1
,
m
>
0
,
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z)=(-1)^{m+1}\;m!\;\sum \limits _{k=0}^{\infty }\displaystyle {\frac {1}{(z+k)^{m+1}}}\;,\qquad m>0\;,}
який виходить із подання для дигамма-функції диференціюванням за z [ 2] . Це подання також справедливе для будь-якого комплексного
z
≠ ≠ -->
0
,
− − -->
1
,
− − -->
2
,
− − -->
3
,
… … -->
{\displaystyle z\neq 0,\;-1,\;-2,\;-3,\ldots }
(у зазначених точках функція
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi ^{(m)}(z)}}}
має сингулярності порядку (m +1)). Його можна записати через дзета-функцію Гурвіца [ 2] ,
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
=
(
− − -->
1
)
m
+
1
m
!
ζ ζ -->
(
m
+
1
,
z
)
.
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z)=(-1)^{m+1}\;m!\;\zeta (m+1,z)\;.}
У цьому сенсі дзета-функцію Гурвіца можна використати для узагальнення полігамма-функції на випадок довільного (нецілого) порядку m .
Зазначимо, що в літературі
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi ^{(m)}(z)}}}
іноді позначають як
ψ ψ -->
m
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi _{m}(z)}}}
або явно вказують штрихи для похідних за z . Функцію
ψ ψ -->
′
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
1
)
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi '(z)=\psi ^{(1)}(z)}}}
називають тригамма-функцією ,
ψ ψ -->
″
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
2
)
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi ''(z)=\psi ^{(2)}(z)}}}
— тетрагамма-функцією,
ψ ψ -->
‴
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
3
)
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi '''(z)=\psi ^{(3)}(z)}}}
— пентагамма-функцією,
ψ ψ -->
⁗
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
4
)
(
z
)
{\displaystyle {\textstyle {\psi ''''(z)=\psi ^{(4)}(z)}}}
— гексагамма-функцією, і т. д.
Інтегральне подання
Полігамма-функцію можна подати як
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
=
(
− − -->
1
)
m
+
1
∫ ∫ -->
0
∞ ∞ -->
t
m
e
− − -->
z
t
1
− − -->
e
− − -->
t
d
t
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z)=(-1)^{m+1}\int _{0}^{\infty }{\frac {t^{m}e^{-zt}}{1-e^{-t}}}{\rm {d}}t}
Це подання справедливе для Re z >0 і m > 0 . При m =0 (для дигамма-функції ) інтегральне подання можна записати у вигляді
ψ ψ -->
(
z
)
=
ψ ψ -->
(
0
)
(
z
)
=
− − -->
γ γ -->
+
∫ ∫ -->
0
∞ ∞ -->
e
− − -->
t
− − -->
e
− − -->
z
t
1
− − -->
e
− − -->
t
d
t
=
− − -->
γ γ -->
+
∫ ∫ -->
0
1
1
− − -->
t
z
− − -->
1
1
− − -->
t
d
t
,
{\displaystyle \psi (z)=\psi ^{(0)}(z)=-\gamma +\int _{0}^{\infty }{\frac {e^{-t}-e^{-zt}}{1-e^{-t}}}{\rm {d}}t=-\gamma +\int _{0}^{1}{\frac {1-t^{z-1}}{1-t}}{\rm {d}}t\;,}
де
γ γ -->
{\displaystyle {\textstyle {\gamma }}}
— стала Ейлера — Маскероні .
Асимптотичні розклади
При
z
→ → -->
∞ ∞ -->
{\displaystyle z\to \infty \;}
(
|
arg
z
|
<
π π -->
{\displaystyle \;|\operatorname {arg} \;{z}|<\pi }
) справедливий такий розклад із використанням чисел Бернуллі :
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
=
(
− − -->
1
)
m
− − -->
1
[
(
m
− − -->
1
)
!
z
m
+
m
!
2
z
m
+
1
+
∑ ∑ -->
k
=
1
∞ ∞ -->
(
2
k
+
m
− − -->
1
)
!
B
2
k
(
2
k
)
!
z
2
k
+
m
]
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z)=(-1)^{m-1}\left[{\frac {(m-1)!}{z^{m}}}+{\frac {m!}{2z^{m+1}}}+\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {(2k+m-1)!\;B_{2k}}{(2k)!\;z^{2k+m}}}\right]}
Розклад у ряд Тейлора поблизу аргументу, рівного одиниці, має вигляд
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
+
1
)
=
∑ ∑ -->
k
=
0
∞ ∞ -->
(
− − -->
1
)
m
+
k
+
1
(
m
+
k
)
!
ζ ζ -->
(
m
+
k
+
1
)
z
k
k
!
,
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z+1)=\sum _{k=0}^{\infty }(-1)^{m+k+1}(m+k)!\;\zeta (m+k+1)\;{\frac {z^{k}}{k!}}\;,}
де ζ позначає дзета-функцію Рімана . Цей ряд збігається при |z | < 1, і його можна отримати з відповідного ряду для дзета-функції Гурвіца .
Часткові значення
Значення полігамма-функції при цілих і напівцілих значеннях аргументу виражаються через дзета-функцію Рімана ,
ψ ψ -->
(
m
)
(
1
)
=
(
− − -->
1
)
m
+
1
m
!
ζ ζ -->
(
m
+
1
)
,
m
>
0
{\displaystyle \psi ^{(m)}(1)=(-1)^{m+1}m!\;\zeta (m+1)\;,\qquad m>0}
ψ ψ -->
(
m
)
(
1
2
)
=
(
− − -->
1
)
m
+
1
m
!
(
2
m
+
1
− − -->
1
)
ζ ζ -->
(
m
+
1
)
,
m
>
0
,
{\displaystyle \psi ^{(m)}({\tfrac {1}{2}})=(-1)^{m+1}m!\;(2^{m+1}-1)\;\zeta (m+1)\;,\qquad m>0\;,}
а для дигамма-функції (при m =0) —
ψ ψ -->
(
1
)
=
ψ ψ -->
(
0
)
(
1
)
=
− − -->
γ γ -->
,
{\displaystyle \psi (1)=\psi ^{(0)}(1)=-\gamma \;,}
ψ ψ -->
(
1
2
)
=
ψ ψ -->
(
0
)
(
1
2
)
=
− − -->
γ γ -->
− − -->
2
ln
-->
2
,
{\displaystyle \psi ({\tfrac {1}{2}})=\psi ^{(0)}({\tfrac {1}{2}})=-\gamma -2\ln {2}\;,}
де
γ γ -->
{\displaystyle {\textstyle {\gamma }}}
— стала Ейлера — Маскероні [ 2] .
Щоб отримати значення полігамма-функції за інших цілих (додатних) і напівцілих значень аргументу, можна використати рекурентне співвідношення, наведене нижче.
Інші формули
Полігамма-функція задовольняє рекурентне співвідношення [ 2]
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
+
1
)
=
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
+
(
− − -->
1
)
m
m
!
z
m
+
1
,
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z+1)=\psi ^{(m)}(z)+{\frac {(-1)^{m}\;m!}{z^{m+1}}}\;,}
а також формулу доповнення[ 2]
ψ ψ -->
(
m
)
(
1
− − -->
z
)
+
(
− − -->
1
)
m
+
1
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
)
=
(
− − -->
1
)
m
π π -->
d
m
d
z
m
cot
-->
(
π π -->
z
)
.
{\displaystyle \psi ^{(m)}(1-z)+(-1)^{m+1}\;\psi ^{(m)}(z)=(-1)^{m}\pi {\frac {{\rm {d}}^{m}}{{\rm {d}}z^{m}}}\cot(\pi z)\;.}
Для полігамма-функції кратного аргументу існує така властивість[ 2] :
ψ ψ -->
(
m
)
(
k
z
)
=
1
k
m
+
1
∑ ∑ -->
n
=
0
k
− − -->
1
ψ ψ -->
(
m
)
(
z
+
n
k
)
,
m
>
0
{\displaystyle \psi ^{(m)}(kz)={\frac {1}{k^{m+1}}}\sum _{n=0}^{k-1}\psi ^{(m)}\left(z+{\frac {n}{k}}\right),\qquad m>0}
а для дигамма-функції (
m
=
0
{\displaystyle m=0}
) до правої частини треба додати
ln
-->
k
{\displaystyle \ln k}
[ 2] ,
ψ ψ -->
(
k
z
)
=
ln
-->
k
+
1
k
∑ ∑ -->
n
=
0
k
− − -->
1
ψ ψ -->
(
z
+
n
k
)
.
{\displaystyle \psi (kz)=\ln {k}+{\frac {1}{k}}\sum _{n=0}^{k-1}\psi \left(z+{\frac {n}{k}}\right).}
Див. також
Примітки
Посилання