Поляки в Литві — спільнота, що нараховує близько 200 тисяч осіб. Поляки є найбільшою національною меншиною Литви і становлять близько 6,58 % мешканців держави. Мешкають переважно у Вільнюсі та компактно у Вільнюському, Шальчинінкському, Тракайському та Швянченіському районах (у перших двох становлять більшість). Переважна більшість поляків у Литві проживає в регіонах країни, які належали Польщі до 1939 року (де-факто 1945 року).
Статистика
За переписом населення 2001 року в Литовський Республіці мешкало 234 989 осіб польської національності. За офіційними даними поляки становили 6,74 % від усіх мешканців, що є найбільшою національною меншиною республіки. Другою за чисельністю національною меншиною є росіяни. Сучасна статистика свідчить про подальше скорочення чисельності поляків до 200 тисяч осіб, що становить майже 6,6 % мешканців Литви. Кількість поляків у країні між переписами 2001 та 2011 років скоротилася на 14,8 %[1].
За 1959—1989 роки, незважаючи на зростання чисельності поляків у Литві, кількість тих, хто вважав рідною мовою польську, була сталою на рівні близько 220 000, та вже перший перепис у незалежній Литві (2001 року) показав зниження до 188 000 осіб.
Найбільшим скупченням поляків у Литві є Вільнюський повіт, де поляки становлять 23 %[1]. У власне Вільнюсі мешкає бл. 16,5 % осіб польської національності[1]. Найбільший відсоток поляки становлять у Шальчинінкаї — близько 80 %.
Мову мешканців Віленщини вивчала Галина Турська. Варвара Двілевич описала мову мешканців села Буйвідзи.[3] 2008 року працю на тему інтернетної мови віленців видала Кінґа Ґебен.
