Перелік було затверджено 23 вересня2008 року Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» № 574-VI, набув чинності 17 жовтня того ж року. Був опублікований у[1]:
12 лютого2010 року згідно з Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ № 1887-VI до переліку були внесені зміни[2], якими до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, було віднесено ще 10[3] об'єктів, зокрема[4][5]:
будинок колишніх офіцерських зборів, який належить до першої половини XIX століття (Сімферополь), комплекс споруд Лівадійського палацу, великий палац, в якому проходила кримська Ялтинська конференція в 1945 році, церква Воздвиження Хреста Господнього, палац Фредеріка, колодязь з химерами, колона Махмуд-Хана, леви парадного входу Великого палацу, ковані ворота Італійського дворика Великого Палацу, фонтан в Італійському дворику, фонтан Марія в Арабському дворику, фонтан на східному фасаді Великого Палацу, фонтан Лівадія (всі — Крим);
комплекс палацу Олександра III, зокрема, палац Олександра III, напівкругла опорна стіна з арками, вазами, ліхтарні колонами і фонтанами, опорна стіна з 4-рівневими сходинками, скульптурами сфінкс, вазами, стовпами опорна стіна з вазами і тумбою (Крим);
монастир Шолдан, що включає великий та малий печерні храми, келії, господарські та інші печерні споруди;
печерний монастир Чельтер-Мармара, в який включені храмові руїни, печерні господарські споруди та ряд будинків;
комплекс Юсупівського палацу (Крим);
замок Паланок (Мукачево, Закарпатська область);
вілла «Анна» та вілла «Марина» санаторію «Робочий уголок», будинок художника Л. Ф. Лагоріо у місті Феодосія, садово-парковий архітектурний комплекс санаторію «Ялта» ЧФ РФ.
