При наявності підготовленої системи траншей переднім краєм оборони може бути найближча до противника зайнята військами траншея першої позиції першого оборонного рубежу[4][5]. Також розрізняють передній край оборони другої і наступних смуг (рубежів) оборони[5].
Загальне положення
У сучасній військовій науці прийнято вибирати розташування переднього краю оборони уздовж рубежів із максимальною кількістю природних протитанкових перешкод, які полегшують установку інженерних загороджень[4]. При цьому, особливості ландшафту повинні забезпечувати зручність зорового спостереження за місцевістю й сприяти організації ефективної системи вогню, яка б дозволила створення зони суцільного багатошарового вогню на підступах[4]. Виняткову цінність мають ті особливості рельєфу, що ускладнюють противнику спостереження за переднім краєм оборони та розгортання його військ перед ним[4]. Надзвичайно небажаним уважається наявність поблизу переднього краю оборони добре видимих здалеку орієнтирів і предметів, що виділяються на місцевості[4]. З метою спрощення маскування й зниження ефективності ворожого вогню прямолінійна побудова переднього краю оборони не застосовується (вважається вкрай невдалою), до того ж всі злами й вигини його форми рекомендується використовувати для організації «вогневих мішків», де супротивника можна уражати перехресним і фланговим вогнем[4].
Нерідко практикується створення обманливих передніх країв оборони, а конфігурація істинного переднього краю вибудовується таким чином, щоб затягнути наступаючого противника в райони ефективного вогневого ураження (наприклад — у згадані «вогневі мішки»)[4].
.jpg)
