Довжина птаха становить 35 см, вага 178 г. Голова, шия і верхня частина грудей чорні з фіолетовим відблиском. Спина, крила, надхвістя і верхня частина хвоста лазурово-сині, решта тіла біла. На лобі помітний чуб, направлений назад, більш виражений у самців. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія
Бразильські паї мешкають в Бразилії (від Пари, Піауї, Мараньяна і західної Баїї до Мату-Гросу-ду-Сул і північної Парани), а також на сході Болівії і Парагваю. Вони живуть у саванах серрадо і сухих тропічних лісах. Віддають перевагу лісистим місцевостям і галявинам, пророслим чагарниками. Зустрічаються сімейними зграйками по 6—12 птахів, на висоті від 150 до 1100 м над рівнем моря. Бразильські паї є всеїдними птахами, їх раціон на 47 % складається з комах, на 40 % з плодів, ягід і насіння, на 12 з нектару і на 1 % з дрібних хребетних.
Бразильські паї є моногамними птахами. Сезон розмноження у них триває з вересня по березень. Гніздо має чашоподібну форму, робиться з переплетених гілок і рослинних волокон, будується парою птахів. У кладці 5—6 яєць. Інкубаційний період триває 18—20 днів, пташенята покидають гніздо через 24 дні після вилуплення. Бразильським паям притаманний колективний догляд за пташенятами, в якому беруть участь Усі члени зграї.
Sigrist, T. (2006): Birds of Brazil – An Artistic View. São Paulo. ISBN 85-905074-1-6
Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy & Brown, William L. (1989): The Birds of South America (Vol.1: The oscine passerines). University of Texas Press, Austin. ISBN 0-19-857217-4
Посилання
Faria, Christiana M.A.; Rodrigues, Marcos; do Amaral, Frederico Q.; Módena, Érica & Fernandes, Alexandre M. (2006): Aves de um fragmento de Mata Atlântica no alto Rio Doce, Minas Gerais: colonização e extinção [The birds of an Atlantic Forest fragment at upper Rio Doce valley, Minas Gerais, southeastern Brazil: colonization and extinction]. Revista Brasileira de Zoologia23(4): 1217—1230 [Portuguese with English abstract]. DOI:10.1590/S0101-81752006000400032PDF fulltext
Melo, C. (2001): Diurnal bird visiting of Caryocar brasiliense Camb. in Central Brazil. Revista Brasileira de Biologia61(2): 311—316 [with Portuguese abstract]. DOI:10.1590/S0034-71082001000200014PDF fulltext
Ragusa-Netto, J. (2000): Raptors and «campo-cerrado» bird mixed flock led by Cypsnagra hirundinacea (Emberizidae: Thraupinae). Revista Brasileira de Biologia60(3): 461—467 [English with Portuguese abstract]. DOI:10.1590/S0034-71082000000300011PDF fulltext
Rodrigues, Marcos; Carrara, Lucas A.; Faria, Luciene P. & Gomes, Henrique B. (2005): Aves do Parque Nacional da Serra do Cipó: o Vale do Rio Cipó, Minas Gerais, Brasil [The birds of 'Parque Nacional da Serra do Cipó': the Rio Cipó valley, Minas Gerais, Brazil]. Revista Brasileira de Zoologia22(2): 326—338 [Portuguese with English abstract]. DOI:10.1590/S0101-81752005000200005PDF fulltext