PROFILBARU.COM

Паоло Аллі
Паоло Аллі
італ. Paolo Alli
Народився	6 липня 1950 (74 роки); Леньяно, провінція Мілан, Ломбардія, Італія
Країна	Італія
Діяльність	політик
Відомий завдяки	депутат Італійського парламенту
Alma mater	Державний Університет Мілана (1976)
Знання мов	італійська
Посада	Президент «Парламентської асамблеї НАТО»
Термін	(з 2016)
Попередник	Майк Тернер
Партія	Popular Alternatived
Нагороди
Сайт	paoloalli.it
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллі.

Паоло Аллі (італ. Paolo Alli, нар. 6 липня 1950, Леньяно) — італійський політик. Координатор із міжпарламентських зв'язків Італії та України. Президент «Парламентської асамблеї НАТО» (2016—2018).

Життєпис

Народився 6 липня 1950 року в місті Леньяно, неподалік від Мілана. У 1976 році закінчив Політехнічний інститут у Мілано, інженер-електронік.

У 1993 році був обраний у міську раду Леньяно від християнських демократів як опозиційний радник. У 1997 році він став заступником мера в новій адміністрації правоцентристів.

Після закінчення терміну в 1999 році він працював у великих італійських компаніях, що спеціалізуються в галузі енергетики, де займався технічними публікаціями в галузі енергетики та охорони довкілля.

З червня 2000 року — почав працювати в області Ломбардія, спочатку як генеральний директор в Управлінні комунальних справ, а згодом у Центральному управлінні на посаді директора із зовнішніх зв'язків, міжнародних і комунікації.

З 2006 по 2010 роки — він відповідає за політику кабінету президента Ломбардії Роберто Формігоні.

З 2008 по 2010 років — член Ради директорів Expo 2015 SpA.

У травні 2010 року — призначений заступником секретаря Президії Ломбардії з відповідальністю за оголошенням, і реалізації програми Expo 2015.

До березня 2013 року — заступник генерального комісара Експо 2015.

У 2013 році — на загальних виборах він був обраний членом XVII законодавчого органу Італійської Республіки в виборчому окрузі Ломбардії. Обіймав посаду до 22 березня 2018 року.

Він є членом Комітету в закордонних справах, Комісії з політики Європейського Союзу і двопалатної комісії для здійснення бюджетного федералізму.

16 листопада 2013 року — призупинення діяльності в «Народі свободи», приєднується до «Нового правого центру» на чолі з Анджеліно Альфано. Координатор із міжпарламентських зв'язків Італії і України.^[2]

24 листопада 2014 року в ході пленарної сесії, що відбулася в Гаазі, він був обраний віце-президентом «Парламентської асамблеї НАТО».^[3]

22 листопада 2016 року — на 62-й сесії НАТО в Стамбулі обраний Президентом «Парламентської асамблеї НАТО»^[4]. Обіймав посаду до березня 2018 року.