Я́ків Соломо́нович Пан (літературний псевдонім — І. Нечаєв; 18 (31) жовтня 1906, Бердичів, Київська губернія, Російська імперія — 19 листопада 1941[1][2], Калінінська область[1]) — російський радянський прозаїк, письменник-фантаст, журналіст, популяризатор науки[1][3].
Життєпис
Народився в Бердичеві 1906 року в сім'ї бідного службовця. Крім Якова, в сім'ї було 18 дітей, з яких вижили десять. Рано осиротів, виховувався у дитячому будинку, навчався в комерційному училищі. У школі виявив талант до наук, але не мав можливості його реалізувати в провінційному місті.[4] Завдяки допомозі наркома освіти А. В. Луначарського, наприкінці 1921 року зміг перебратися до Москви, де його прийняли в «Будинок юнацтва» Наркомпросу.[1][3]
1922 року екстерном закінчив курс робфаку і залишився на ньому ж викладачем. Вступив на хімічний факультет МВТУ імені Баумана, після закінчення якого став співробітником Хімічного інституту ім. Карпова. Почав публікуватися в періодичних виданнях: «Знання — сила[ru]», «Техніка», «Техніка — молоді»[1][3].
Незабаром журналістика стає його основним заняттям. Разом з М. А. Лапідусом випускав газету «За індустріалізацію», а коли цей проєкт закрили, перейшов на роботу в редакцію журналу «Знання — сила», де пізніше став науковим редактором[1][3].
1928 року з'явився один із перших фантастичних творів Якова Пана, що збереглися, — оповідання «Мортоніт». Його він опублікував у журналі «Світ пригод» під власним ім'ям, але незабаром узяв псевдонім І. Нечаєв. Під ним виходили агітаційні брошури та науково-популярні нариси, останні лягли в основу першої книги Пана — «Оповідання про елементи». 1936 року вона виграла конкурс науково-технічної літератури, організований ЦК ВЛКСМ, і в 1940 вийшла у видавництві «Детиздат»[1][3][5].
Німецько-радянську війну зустрів одруженим із дворічним сином на руках. Він не підлягав призову за станом здоров'я, але рвався на фронт і записався в ополчення. Восени 1941 року в званні лейтенанта командував ротою в боях біля озера Селігер у Калінінській області. Звідси надійшли останні листи, подальші сліди його загубились[1][2][3]. За непідтвердженими відомостями, він загинув 19 листопада 1941 року[1].
Вже після загибелі письменника побачили світ багато його творів, раніше не виданих. У журналах надруковано кілька науково-популярних нарисів, фантастичне оповідання «Білий карлик», багаторазово перевидано «Оповідання про елементи», зокрема за кордоном, 1957 року опубліковано розділи з незакінченої фантастичної повісті «Кухня майбутнього»[1][3]. Оповідання «Білий карлик» увійшло до збірки 1962 року «Капітан зорельота»[6].
Сім'я
- Дружина — Рівка (Раїса) Калманівна Пан (уроджена Коган).
Твори
- Пан Я. Мортонит. — Мир приключений. — 1928. — № 3.
- Нечаев И. Очищайте отработавшие смазочные масла. — М.-Л. : ОГИЗ, 1931. — 24 с. — (Серия агитационно-технической литературы «Книжка – ударнику»).
- Нечаев И. Спасай металл от ржавчины! Борьба с коррозией металлов. — М.-Л. : ОГИЗ, 1931. — 40 с. — (Серия агитационно-технической литературы «Книжка – ударнику»).
- Пан Я. Титаномагнетиты. Новая победа советской науки. — М.-Л. : ОГИЗ, 1931. — 32 с. — (Серия агитационно-технической литературы «Книжка – ударнику»).
- Пан Я. Первый рейс через океан : [О Христофоре Колумбе и его путешествии] // Техника — молодежи. — 1934. — № 11. — С. 39—44.
- Пан Я. У порога новой энергетической эры : [О новых источниках энергии] // Техника — молодежи. — 1935. — № 4. — С. 43—47.
- Нечаев И. Газификация угля : [Новые методы в производстве] // Техника — молодежи. — 1935. — № 11. — С. 57—60.
- Пан Я. Как лягушка совершила переворот в науке : [Открытие гальванического тока] // Техника — молодежи. — 1936. — № 6. — С. 29—32.
- Пан Я. Огненный воздух : [Открытие кислорода] // Техника — молодежи. — 1936. — № 7. — С. 35—39.
- Пан Я. Искатель новых элементов : [Открытие натрия и калия] // Техника — молодежи. — 1936. — № 8. — С. 32—35.
- Пан Я. Разгадка цветных шифров : [История спектрального анализа] // Техника — молодежи. — 1936. — № 9. — С. 42—46.
- Нечаев И. Три открытия. — Знание — сила. — 1938. — № 6.
- Нечаев И. Рассказы об элементах : Для ст. возраста / И. Нечаев. — Москва, Ленинград : Детиздат, 1940. — 144 с.
- Нечаев И. Одна тысячная грамма : [Об открытии аргона] // Знание — сила. — 1940. — № 5. — С. 21—25.
- Нечаев И. Высокоскоростная газификация : [История отопления газом] // Техника — молодежи. — 1940. — № 7—8. — С. 67—69.
- Нечаев И. Запах молнии : [Статья] // Пионер. — 1941. — № 2. — С. 45—51.
- Нечаев И. Химическое оружие. — М.-Л. : Детгиз, 1942. — 112 с. — (Военная библиотека школьника).
- Нечаев И. Белый карлик. — Техника — молодежи. — 1943. — № 6.
- Нечаев И., Яковлев А. А. Закон Менделеева / Под общ. ред. акад. А. Е. Ферсмана. Составители Л. В. Жигарев, акад. А. Е. Ферсман, проф. А. А. Яковлев // Рассказы о науке и её творцах: Хрестоматия для всех. — М.—Л. : Детгиз, 1946. — 328 с.
- Нечаев И. Октановое число / Под общ. ред. акад. А. Е. Ферсмана. Составители Л. В. Жигарев, акад. А. Е. Ферсман, проф. А. А. Яковлев. — Рассказы о науке и её творцах: Хрестоматия для всех. — М.—Л. : Детгиз, 1946. — 328 с.
- Нечаев И. Открытие радиоактивности / Под общ. ред. акад. А. Е. Ферсмана. Составители Л. В. Жигарев, акад. А. Е. Ферсман, проф. А. А. Яковлев // Рассказы о науке и её творцах: Хрестоматия для всех. — М.—Л. : Детгиз, 1946. — 328 с.
- Пан Я. Кухня будущего : [Отрывок из неоконченной повести] // Знание — сила. — 1957. — № 11.
- Рассказы об элементах. Тбилиси: Тбилисский государственный университет, 2013.
- I. Nechaev. The Chemical Elements: The Exciting Story of Their Discovery and of the Great Scientists Who Found Them. Translated by Gerald W. Jenkins. New York: Coward-McCann, 1942—223 pp.; London: Lindsay Drummond, 1944 and 1946; Norfolk: Tarquin, 1997 and 2003. — 144 pp.
- Elementos quimicos la fascinante historia de su descubrimiento y la de los famosos hombres. Sudamericana, 1944. — 215 pp.
- Storia degli elementi chimici. Universale Economica, 1950. 165 pp.
- Le roman des éléments. Paris: Belin, 2005. — 192 pp.
- 化学的秘密. 2013. — 238 pp.
Примітки
.svg){kind=small}
