Особли́ві міста́ (яп.特例市, токурей-ші) — міста Японії, населення яких становить понад 200 000 чоловік. Вони визначаються урядовою постановою на підставі 1 параграфа 23 розділу 252 статті «Закону Японії про місцеве самоврядування» і спільного рішення міської ради міста-кандидата та ради префектури.
Особливим містам делегуються повноваження префектур у галузі охорони здоров'я, довкілля, планування і розвитку міста, але їхній обсяг набагато менший, ніж той яким володіють центральні міста Японії.
У квітні 2015 року в Японії було ухвалено новий закон про місцеве самоврядування, за яким категорія особливих міст скасовується, і всі міста з населенням понад 200 000 осіб можуть подати запит щодо зміни свого статусу на центральне місто. Особливі міста, статус яких не підвищено, мають змогу зберегти свою автономію і матимуть назву особливі міста на час застосування (яп.施行時特例市, шікоджі токурей ші). Як виняток, протягом п'яти років після скасування статусу особливих міст, тобто до 1 квітня 2020 року, особливі міста з населенням меншим за 200 000 осіб також зможуть змінити свій статус на центральне місто.[1]
Список особливих міст
Станом на квітень 2021 року в Японії нараховується 23 населені пункти, що визначені як «особливі»[2]:
† — міста, які планують отримати статус центральних.
