В геометрії, прямаL є опорною прямою до кривоїC в площині, якщо вона містить точкуC, але не розділяє будь-які дві точки C[1]. Іншими словами, C повністю лежить в одній з двох замкненихпівплощин, на які ділить площину пряма L, і має хоча б одну точку на L.
Буває через точку кривої проходить багато опорних прямих (див. малюнок). Коли в заданій точці існує дотична пряма, тоді, якщо вона не перетинає криву, дотична і буде опорною прямою в цій точці, притому єдиною.
Поняття опорної прямої також має сенс для плоских фігур. У цьому випадку кажуть, що опорна пряма може бути визначена як пряма, що має спільні точки з границею фігури, але не з її внутрішньою частиною.[2]
Якщо дві обмежені зв'язні плоскі фігури мають опуклі оболонки, які не перетинаються, тобто їх відділяє додатня відстань, то вони обов'язково мають точно чотири загальні опорні прямі, дотичні в двох різних точках двох опуклих оболонок. Дві з цих опорних прямих розділяють фігури по різним півплощинам, і називаються критичними опорними прямими.[2]
Властивості опуклих фігур
До кожної обмеженої опуклої фігури можна провести лише дві опорні прямі, паралельні заданому напряму[3]
Через кожну точку опуклої кривої можна провести хоча б одну опорну пряму[3][4]
Якщо через кожну граничну точку фігури проходить хоча б одна опорна пряма, то фігура є опуклою[3][4]