У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Щуровський .
Опана́с (Афана́сій) Заха́рович Щуровський ( 28 вересня 1663 ) — український державний і військовий діяч доби Гетьманщини , дипломат , переяславський полковник (1662 —1663 ). Родич і соратник наказного гетьмана Якима Сомка , страчений разом з ним у Борзні .
Яким Сомко називав його своїм «братом». Згідно з реконструкцією В. Кривошеї , був двоюрідним братом гетьмана — сином православного шляхтича Захара Щуровського та невідомої на ім'я доньки козацького сотника Федька Сома — діда Якима Сомка[ 1]
Перед Визвольною війною рід Щуровських фіксувався у Борисполі . Найімовірніше, його представником також був гельмязівський сотник Переяславського полку у 1649 році Іван Щуренко-Щуровський[ 2] Щурівкою Іваницької сотні Прилуцького полку [ 3] XVI століття відомі зем'янські роди Щуровських-Щурівських у Волинському та Брацлавському воєводствах[ 4] [ 5]
У 1661 —1662 роках кілька разів призначався наказним переяславським полковником від Якима Сомка, який суміщав полковницький уряд та наказне гетьманство . Зокрема, згаданий як наказний полковник восени 1661[ 6] квітні 1662[ 3]
Після обрання Сомка повновладним гетьманом на Козелецькій раді у квітні 1662, на полковництві його змінив Семен Гладкий , що раніше був генеральним осавулом . Проте вже у травні полковником був обраний Щуровський, а Гладкий перейшов на уряд генерального судді . 23 травня як переяславський полковник Щуровський підписав листа до царя зі скаргою на єпископа Мефодія (Филимоновича) [ 7]
Брав участь у обороні Переяслава від військ правобережного гетьмана Юрія Хмельницького у червні 1662. У листі до царя від 25 червня Сомко згадує Щуровського, перелічуючи полковників, які перебувають при гетьмані зі своїми полками. Очолював полк у битві під Каневом 26 липня , де правобережні козаки та кримські татари зазнали нищівної поразки від військ Якима Сомка та московського воєводи Гр. Ромодановського . Переяславський полк відзначився у цій битві[ 6]
Активно підтримував Сомка у політичній боротьбі наприкінці 1662 — на початку 1663 року. У вересні 1662 підписав колективний лист лівобережної старшини до Олексія Михайловича на підтримку політики Сомка та з засудженням дій «кошового гетьмана» Івана Брюховецького .
Виконував дипломатичні доручення лівобережного гетьмана. На початку 1663 разом із лубенським полковником Степаном Шамрицьким та ігуменом Мгарського монастиря Віктором Загоровським вів перемови у Переяславі з представниками короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира [ 7] 2 лютого зустрічався у Переяславі з царським посланцем Федором Лодиженським, у подарунок від якого отримав два соболі[ 1]
Після поразки Сомка на чорній раді в Ніжині у червні 1663 взятий під варту, утримувався в Ніжинському замку . 28 вересня страчений у Борзні за вироком військового суду разом з гетьманом Сомком та іншими його прибічниками[ 7]
Донька Тетяна (Щуровщанка) першим шлюбом одружена з Павлом Рустановичем — етнічним греком , військовим товаришем Переяславського полку, найбагатшим купцем у Переяславі. Другим шлюбом — з Іваном Берлом (1721 ) — вороньківським сотником , переяславським полковим суддею [ 8]
