У вересні 1917 року Олена Джионат заснувала першу румунську школу в Кишиневі.[2] З 1919 року працювала вчителькою, а потім стала директоркою в початковій школі, і пропрацювала там до 1935 р.
Окрім кар'єри як вихователька молодих дівчат, Олена також стала активісткою у феміністському русі.
У листопаді 1928 р. Олена Джионат провела велику асамблею в Кишиневі. Заснувала йе очолювала Бессарабську жіночу організацію.
18 — 19 червня 1933 року відбувся перший з'їзд Бессарабських жінок, на яку були запрошені гості з усієї країни. Конгрес очолила О. Джионат.
У досягненні своїх цілей Джионат вступила до Національної селянської партії, а також опублікувала журнал «Феміністський рух», який вона особисто профінансувала коштом незначної вчительської зарплати.[4]
Конгрес сформулював пропозицію, подану до короля Румунії Кароля II, яка вимагала повної політичної та громадянської рівності для всіх громадян, незалежно від статі, класу, доходу чи титулу, а також скасування різних обмежень на жіночу освіту. У заяві також містилося сильне пацифістське послання.
У 1937 році вона була муніципальним радником міста Кишинева. Діяльність Олени Джионат після 1937 року залишається невідомою.[1]
Джерела
A Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminismus in Central, Eastern and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries / [Eds.]: De Haan, F. — Daskalova, K.- Loutfi, A. Budapest — New York, Central European University Press 2006. 678 s. ISBN 963-7326-39-1