Особливий вид оксигенотерапії — гіпербарична окисгенація, що є обовя'зковою складовою гіпербаричної медицини.
Показання
Питання про необхідність оксигенотерапії у хворих на ХОЗЛ вирішується з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, вираженості клінічних симптомів, повноцінності та ефективності базисної терапії, ступеня легеневої недостатності та кисневого балансу крові.
Абсолютні показання (для довготривалої малопотічної оксигенотерапії):
55–60 мм рт. ст., або 89 % у разі наявності легеневої гіпертензії, периферійних набряків унаслідок серцево-судинної недостатності або поліцитемії (стресової) (Ht>55%).[4]
Постачання
Постачання кисню може проводитись різними методами, наприклад: централізовано чи локально — за допомогою концентраторів, кисневих балонів (стиснутий або зріджений кисень), кисневих генераторів; через системи трубопроводів та кінцевого підведення.
Також важливими є швидкість подачі кисню, його зволоження та підігрів.
Швидкість визначають у літрах за хвилину (л/хв) і «типовою» є швидкість від 0 до 5 л/хв.
↑Довганич О. В. Синглетно-киснева терапія у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит / О. В. Довганич, В. І. Герелюк // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 1. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_1_9
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, НАКАЗ від 1 червня 2013 року N 460 «Про затвердження протоколів медичної сестри (фельдшера, акушерки) з догляду за пацієнтом та виконання основних медичних процедур та маніпуляцій» (1.14. Протокол медичної сестри (фельдшера, акушерки) з оксигенотерапії.)