У сфері перекладуодиницею перекладу називають фрагмент тексту, який вважається єдиним смисловим блоком. Одиницею перекладу може бути одне слово, вислів, одне чи кілька речень або навіть одиниця більшого розміру — тобто фрагмент, для якого в процесі перекладу створюватиметься смисловий еквівалент.
Що більші одиниці перекладу, на які перекладач розбиває текст, то більше шансів отримати ідіоматично коректний переклад. Це стосується не тільки перекладу людиною, а й випадків, коли перекладачі-люди використовують автоматизований переклад, зокрема за допомогою пам'яті перекладів, а також коли переклад виконують системи машинного перекладу.
Поняття одиниці перекладу
Жан-Поль Віне[en] і Жан Дарбельне[de], обговорюючи ідею вважати одиницею перекладу окреме слово, проаналізували вихідну концепцію лінгвістичного знака Фердинана де Соссюра[1]. На думку Соссюра, знак за своєю природою є довільним, тому він може набувати смисл лише завдяки відмінності від інших знаків цієї ж системи.
Проте російський вчений Леонід Бархударов[ru][2] зазначив, що якщо йдеться, наприклад, про поезію, одиницею перекладу може виявитися весь текст твору цілком. Схоже, це пов'язано з його переконанням, що одиницею перекладу є найменша одиниця мовою оригіналу, для якої існує еквівалент у цільовій мові, а поодинці її частини стають неперекладними; ці частини можуть бути як маленькими, як-от фонеми чи морфеми, так і великими, як-от цілі вірші.
Сьюзен Басснетт[en] поширила сприйняття поезії Бархударова на прозу, додавши, що в цьому типі перекладу основною одиницею є текст. Басснетт висловила думку, що виконання перекладу послідовно, речення за реченням, може призвести до втрати важливих структурних властивостей.
Німецький лінгвіст Вернер Коллер[de] вказав на зв'язок ідеї Бархударова про розміри одиниць із розбіжностями між вихідною й цільовою мовами: що більше ці мови відрізняються одна від одної, що менше вони споріднені, то більшим є розмір одиниці перекладу[3].
Ще одне уявлення про ідею одиниці висловив лінгвіст Юджин Найда. На його думку, існує тенденція вважати одиницями перекладу невеликі фрагменти мови, які утворюють речення і тим самим стаючи тим, що він називав значущими шматками мови.
Підходи до визначення одиниці перекладу
З боку технології
За цього підходу одиниця перекладу — це фрагмент тексту, на якому зосереджена увага і який слід вважати єдиним цілим у цільовій мові. Така точка зору дає підстави розглянути концепцію протоколу вербалізації мислення, яку підтримує німецький лінгвіст Вольфганг Льоршер[de]: ручне виокремлення одиниць під час перекладу текстів певної тематики. Такий підхід спирається на досвід перекладача: ті, початківці сприймають як одиницю перекладу слово, тоді як досвідчені перекладачі виокремлюють і перекладають одиниці смислу у вигляді фраз, мовних зворотів або речень.
З боку продукту
За цього підходу одиниця перекладеного тексту може бути зіставлена з еквівалентною одиницею вихідного тексту. Відповідний приклад навів Гідеон Турі[en]: 27 перекладів з англійської на іврит, зроблених студентами, були зіставлені з вихідним текстом. Студенти, які мали невеликий досвід, вказали у своїх перекладах більшу кількість малих одиниць перекладу на рівні слів і морфем, тоді як один досвідчений учень вказав приблизно на половину таких одиниць, переважно на рівні фрази або речення.
Одиниця перекладу у сфері технічного перекладу
У сфері технічного перекладу стандартною одиницею перекладу є слово вихідного тексту — тобто обсяг тексту, який підлягає перекладу, рахують у словах.
Технічний текст, як правило, містить багато повторюваних фрагментів і речень, які відрізняються одне від одного лише кількома словами. З іншого боку, під час виконання перекладу за допомогою програм автоматизованого перекладу (Trados Studio, memoQ, Wordfast, OmegaT, Smartcat тощо) будь-який перекладений фрагмент тексту («сегмент») фіксується у пам'яті перекладів. Коли технічний перекладач зустрічає речення, переклад для якого вже присутній у пам'яті перекладів (100 % match), яке повторюється кілька разів (repetition) або схоже з уже перекладеним (fuzzy match), програма автоматично «підказує» йому, як воно перекладалося раніше. Це дає перекладачеві змогу витрачати менше зусиль і часу на переклад речень, які вже перекладалися раніше, а також прискорити переклад речень, у яких змінилося лише одне чи кілька слів.
Оскільки на переклад повторів і схожих речень витрачається менше зусиль, ніж на переклад «з нуля», з метою обрахунку слова в таких реченнях рахують із певним понижувальним коефіцієнтом — наприклад, 100%-ві збіги рахують із коефіцієнтом 10 %, а повтори — 15 %. Єдиного стандарту понижувальних коефіцієнтів немає: у різних бюро технічних перекладів застосовуються різні системи (CAT schemes).
Обсяг тексту, розрахований таким чином, називається зважений облік по словах (weighted word count, WWC), а одиницею вимірювання є так зване зважене слово (weighted word, WW)[4][5][6].
↑Barkhudarov, Leonid (1969). Urovni yazykovoy iyerarkhii i perevod (Levels of language hierarchy and translation). In: Tetradi perevodchika (The Translator's Notebooks). с. 3—12.
↑Koller, Werner (1992). Einführung in die Übersetzungswissenschaft (Introduction to Translation Studies). Heidelberg: Quelle & Meyer.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
