Ніколас Стено

Нільс Стенсен
Niels Stensen
Нільс Стенсен
Нільс Стенсен
Нільс Стенсен
Ім'я при народженнідан. Niels Stensen Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 січня 1638(1638-01-11)
Копенгаген, Данія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 листопада 1686(1686-11-25) (48 років)
Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверінське[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБазиліка Сан-Лоренцо Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняКопенгаген Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКоролівство Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьданець
Діяльністьанатом, палеонтолог, лікар, геолог, католицький священник, кристалограф, католицький єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКопенгагенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьанатомія та геологія
Посадатитулярний єпископ, єпископ-помічник і Apostolic Vicar of Nordic Missionsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія делла Круска Редагувати інформацію у Вікіданих

Ніколас Стено (лат. Nicolas Steno) або Нільс Стенсен (дан. Niels Stensen; 11 січня 1638, Копенгаген — 25 листопада 1686, Шверін) — данський анатом і геолог, католицький єпископ. Його вважають батьком геології та стратиграфії. У 1988 році зарахований Римо-Католицькою Церквою до лику блаженних.

Біографія

З ранньої молодості зайнявся медициною і привернув до себе увагу Бартоліна. Здобувши докторський ступінь, здійснив закордонну подорож із науковою метою, відвідавши Нідерланди, Німеччину та Париж. Стено відкрив проток привушної слинної залози, який згодом назвали «стеноном». Пізніше Ніколас відвідав Австрію, Угорщину, довго мешкав у Падуї, де почав цікавитися релігійними питаннями. Незабаром він отримав звання першого лікаря тосканського великого герцога Фердинанда II, і Козімо III доручив йому виховання свого сина. 1669 року він перейшов у католицтво і через два роки після цього дістав запрошення очолити кафедру анатомії в Копенгагені. Однак пропаганда католицьких ідей викликала невдоволення в нього на батьківщині, через що Стено повернувся в Італію, де вступив у чернецький орден і був призначений єпископом до Греції. Він остаточно полишив наукові заняття. Однією з головних заслуг Стено є ґрунтовне з'ясування ролі м'язів. Він показав, що це не простий матеріал для заповнення простору між органами, а необхідні органи руху.

Головні праці

Elementorum myologiae specimen, 1669
  • «Observationes anatomicae» (1662)
  • «Observationum anatomicarum de musculis et glandulis specimen» (1664)
  • «Elementorum myologiae specimen seu musculorum d escriptio geometrica» (1667)
  • «De solido intra solidum naturaliter contento dissertationis prodromus» (1669)
  • «Discour sur l'anatomie du cerveou» (1669).

Примітки

Література

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!