У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Лапунов.
Ніко Лапунов (8 березня 1981 — 4 червня 2024, м. Полтава, Україна) — український актор, театральний режисер, художник, модельєр, сценограф. Головний режисер Полтавського академічного обласного театру ляльок (2019–2024)[1].
Життєпис
Народився 8 березня 1981 року на Дніпропетровщині[2].
Акторську освіту здобув у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі – спеціальність «актор театру ляльок» отримав 2006 року (майстерня Олександра Інюточкіна). Режисуру вивчав у Харківському національному університеті мистецтв. Працював артистом Херсонського музично-драматичного театру (відгукнувся на пропозицію зіграти роль Ромео[3]), Маріупольського муніципального театру ляльок, артистом драми Криворізького музично-драматичного театру. На посаді артиста драми, художника й режисера працював у Кримському академічному українському музичному театрі. Викладав акторську майстерність та режисуру у Кримському університеті мистецтв і туризму, працював у дитячій студії «Синій птах» при театрі ляльок. Керував сімферопольським арт-центром «Карман»[2][4].
У Симферополі прожив 13 років, який залишив через анексію Криму Росією 2014-го року. Спершу до Миколаєва, де завідував літературно-драматургічною частиною Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії та головним режисером та головним художником Миколаївського обласного академічного театру ляльок. У Києві заснував «Nico Lapunov Studio», займався школою вишивки[2][5]. З 2019-го жив та працював у Полтаві на посаді головного режисера Полтавського академічного обласного театру ляльок. Як режисер поставив у театрі шість робіт, однією з останніх з яких став «Великий льох» за мотивами однойменної поеми-містерії Тараса Шевченка. Вільний час приділяв створенню ляльок та вишивці. Працював зі створення колекції одягу (показ якої відбувся у Барселоні[6]), вишивку сценічного костюму Віри Брежнєвої тощо[3].
Є автором вишитого анімаційного триптиха «Д я? Молитва. Моя Україна», який 2016 року присвятив Олегу Сенцову та іншим політв’язням з України, яких в заручниках тримає Росія. Перший з мультфільмів присвячено болю й тузі за рідною домівкою та півостровом; друга серія – «Вишита молитва» – біль за загиблими воїнами АТО; й третя анімаційна робота – «Моя Україна» – про надію на краще – квітуча Україна, яку маємо створити своїми руками. За сподіванням автора, «Україна розквітне своїми барвами, квітами, але для цього треба працювати»[7][8].
Режисерська робота «А хай то качка копне», яку поставив на сцені Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки 2021 року стала лауреатом IV Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «GRA» у номінації «Найкраща вистава для дітей»[9].
З перших днів повномасштабної війни доєднався до 116-ї бригади ТрО – був кухарем, готував бійцям їжу[1][10].
В кінці травня 2024 року був госпіталізований. Через соціальні мережі повідомив про проблеми із мовленням. Діагноз встановлено не було – медики боролися із запаленням та набряком у його мозку[11][12]. 18 травня 2024 року зіграв у відновленій виставі «Великий Льох»[13]. Помер вночі 4 червня 2024 року[14].
Прощання відбулося 7 червня у Полтавському театрі ляльок[10]. Похований у м. Верхівцеве (Кам'янський район Дніпропетровської області), де проживають його батьки.
Театр
Акторські роботи
- Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша
Режисерські роботи
- Кримський академічний український музичний театр
- Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії
- 2010 — мюзікл «МоцArt» Ніко Лапунова
- мюзікл «Шерлок к пір'ї та доктор Га-гатсон»
- Арт-центр «Карман» (м. Сімферополь)
- Дельфінарій «Легенда» (м. Коктебель)
- Нічне шоу у дельфінарії «Легенда»
- Миколаївський обласний театр ляльок
- Полтавський академічний обласний театр ляльок
- Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
Художні роботи
- Російський театр (м. Уфа)
- 2012 — «Снігова королева» — сценографія та костюми
- Кримський академічний український музичний театр
- 2004 — «Парфюмер» за романом «Парфуми» Патріка Зюскінда; реж. Ніко Лапунов — сценографія та костюми
- «Веселий роджер» — сценографія та костюми
- «Пер Гюнт» — сценографія та костюми
- балет «Тщетная предосторожность»; балетм. С. Биков — сценографія та костюми
- Арт-центр «Карман» (м. Сімферополь)
- 2012 — «Медея» — сценографія та костюми
- Дельфінарій «Легенда» (м. Коктебель)
- Нічне шоу у дельфінарії «Легенда» — костюми
- Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії
- 2010 — мюзікл «МоцArt» — сценографія та костюми
- «Новий рік та космічні пірати» — сценографія та костюми
- мюзікл «Шерлок к пір'ї та доктор Га-гатсон» — сценографія та костюми
- Миколаївський обласний театр ляльок
- «Фігаро» — сценографія, костюми та ляльки
- «Чарівні сни» — костюми
Примітки
Посилання