Національний центр космічних досліджень Франції

Національний центр космічних досліджень Франції

CNES
48°51′41″ пн. ш. 2°20′43″ сх. д.
Тип	космічне агентство^[d] і науково-дослідний інститут
Правова форма	établissement public national à caractère industriel ou commercial doté d'un comptable public^d[1]
Галузь	research and development in other physical and natural sciences^d[1] і дослідження
Засновано	19 грудня 1961
Штаб-квартира	Париж
Очільник(и)	Philippe Baptiste^d[2]
Дочірні компанії	Astroparticle and Cosmology Laboratory^d, Research Institute in Astrophysics and Planetology^d, Géosciences Environnement Toulouse^d, Laboratory of Planetology and Geosciences^d, Laboratoire Sciences de l'Univers au Cerfacs^d, Collecte Localisation Satellites^d, Laboratory of Space Studies and Instrumentation in Astrophysics^d, Novespace^d, Institut d'Astrophysique Spatiale^d, Laboratoire atmosphères, milieux, observations spatiales^d і GEIPAN^d
cnes.fr​(фр.) cnes.fr/en​(англ.)
Національний центр космічних досліджень Франції у Вікісховищі

Національний центр космічних досліджень Франції (фр. Centre National d'Études Spatiales, CNES) — державне космічне агентство, головний центр космічних досліджень Франції.

Центр засновано Президентом Шарлем де Голлем у 1961 році. Штаб-квартира розташована в Парижі. Свою діяльність агентство здійснює під безпосереднім керівництвом міністра з питань оборони та наукових досліджень. Агентство діє разом з Космічним центром в Гвіані (експлуатується з 1969 р.), проводячи при цьому запуски й з інших космодромів. В минулому CNES проводило підготовку французьких космонавтів, однак з 2001 року ця функція перейшла до Європейського космічного агентства.

Історія

• 1961 — заснування CNES. Відкрито космодром Хаммагір в Алжирі.
• 1962 — презентація ракети-носія Діамант.
• 1962 — перший запуск ракети Бенерік.
• 1963 — у космос запущено котів на ракеті Вероніка.
• 1965 — запущено перший французький супутник.
• 1967 — закриття космодрому Хаммагір.
• 1968 — завершено будівництво космічного центру в Тулузі.
• 1969 — завершено будівництво французького космічного центру в Гвіані.
• 1973 — відкрито Космічний Центр Еврі.

Науково-вимірювальні пункти

CNES має ряд пунктів управління та контролю:

1. Куру у Французькій Гвіані;
2. Ісу Осагель за 20 кілометрів від Тулузи;
3. острів Кергуелен в Французьких Південних й Антарктичних територіях;
4. Хартебісток, ПАР;
5. Кіруна, Швеція (для програми SPOT).

Програми

• «Вихід в космос»;
• цивільне застосування космосу;
• сталий розвиток;
• наукові й технологічні дослідження;
• безпека й оборона.

«Вихід в космос»

Франція — третя країна світу за рівнем розвитку космічної галузі. У межах ЄКА CNES вдосконалює сім'ю ракет-носіїв Аріан. Комерційна конкуренція в освоєнні космічного простору є жорсткою, тому запуски мають бути пристосовані до приватних інтересів замовників. Нові версії Аріан-5 можуть виводити на орбіту великі супутники й проводити подвійні запуски, тоді як ракети-носії «VEGA» й «Союз-2», що поступаються їм за розмірами, менш вантажопідйомні.

Цивільне використання

CNES бере участь у навігаційній програмі «Галілео» пліч-о-пліч із ЄС та ЄКА, а також у географічно ширшій пошуково-рятувальній програмі «Коспас-Сарсат».

Наукові й технологічні дослідження

22 червня 2024 року Франція спільно з Китаєм запустили у космос супутник SVOM (Space Variable Objects Monitor). Супутник призначений для пошуку гамма-спалахів, світло від яких подолало мільярди світлових років, щоб досягти Землі^[3].

Див. також

• Список космічних аґенцій

Посилання

1. CNES - домашня сторінка
2. Дані про НЛО

1. SIRENE
   d:Track:Q3509449
2. https://presse.cnes.fr/fr/philippe-baptiste-nomme-president-du-cnes
3. Франція та Китай запустили у космос супутник. 22.06.2024, 15:10