Мілован Джилас

Мілован Джилас
серб. Милован Ђилас
Мілован Джилас
Мілован Джилас
Голова Союзної скупщини ФНРЮ
1953 — 1954
ПопередникВладимир Сімич
НаступникМоша Піяде

Народився12 червня 1911(1911-06-12)
Подбишче, Королівство Чорногорія
Помер20 квітня 1995(1995-04-20) (83 роки)
Белград
Відомий якполітик, комісар, політолог, письменник, поет-адвокат
КраїнаЮгославія і Королівство Чорногорія
НаціональністьSerbs of Montenegrod[1]
Alma materБелградський університет і Panto Mališić Gymnasium, Beraned
Політична партіяСоюз комуністів Югославії
У шлюбі зМітра Мітрович (1936—1952)
Штефанія Барія (1952—1995)
Дітидочка Вукіца (у 1-й шлюбі)
син Алекса (у 2-му шлюбі)
РелігіяСербська православна церква
Нагороди
орден Кутузова I ступеня орден Національного визволення Орден «За заслуги перед народом» орден Братерства та єдності Order of Bravery Commemorative Medal of the Partisans of 1941 Народний герой Югославії орден Партизанської зірки

Мілован Джилас (серб. Милован Ђилас, Milovan Đilas; *12 червня 1911, село Подбишче біля міста Колашин, Королівство Чорногорія — † 20 квітня 1995 Белград, Сербія) — політичний і державний діяч Югославії та міжнародного комуністичного руху, прибічник Йосипа Тіто, ідеолог і теоретик Комуністичної партії Югославії; член ЦК і Політбюро ЦК КПЮ (з 1940). Народний герой Югославії, генерал-лейтенант.

Потім опозиціонер-дисидент, політичний в'язень, письменник, публіцист, поет; критик соціалізму і тоталітаризму.

Біографія

В 1929—1933 рр. вивчав філософію і право в Белградському університеті. З 1932 член підпільної Компартії Югославії. За революційну діяльність в 1933 засуджений до трьох років тюрми.

В 1937 під час конфлікту між різними партійними угрупуваннями підтримав Й. Тіто, був обраний членом ЦК КПЮ. Під час громадянської війни в Іспанії (1936) воював у складі інтербригад.

Під час німецької окупації Югославії був одним з організаторів партизанського руху. З кінця 1943 року член президії Антифашистського віча народного звільнення Югославії. Генерал-лейтенант.

5 вересня 1944 року нагороджений орденом Кутузова.

У 1953 — заступник голови Союзного виконавчого віча (уряду) Югославії, один із чотирьох віце-президентів Югославії, з кінця 1953 — голова Союзної народної скупщини (парламенту).

В січні 1954 позачерговий пленум ЦК СКЮ кваліфікував опубліковані в газеті «Борба» та журналі «Нова думка» статті Джиласа як антипартійні і зняв його зі всіх державних і партійних посад. 1955 року засуджений умовно на 18 місяців тюремного ув'язнення за «наклепницькі заяви, в котрих відображав стан у Югославії в злісно перекривленому вигляді». З 1956 по 1966 Джилас відбував ув'язнення тричі.

Після звільнення в 1967—1968 Джилас об'їздив із лекціями США, Велику Британію, Італію, Австрію. Після повернення до Югославії в 1970—1986 знову був «невиїзним».

Сім"я
Дочка Вукиця

Син — Алекса Джилас (Aleksa Djilas), історик

Критика соціалізму та комунізму

В дослідженнях «Новий клас» (1957), «Недосконале суспільство» (1969), «Тюрми та ідеї» (1984) Джилас дав філософську та політичну характеристику суспільства, збудованого в СРСР та в країнах Східної Європи.

Проаналізувавши соціальну та ідеологічну структури, панівні філософські, економічні та політичні концепції, офіційну теорію та практику діяльності держави, Джилас розкрив суть «нового класу» соціалізму — партійно-бюрократичного апарату.

За Джиласом — один із найцікавіших феноменів соціалізму є те, що формально проголошуючи побудову безкласового суспільства як ціль, комуністи після захоплення політичної влади неминуче завжди і всюди створюють власне класове суспільство з єдиним привілейованим класом — «новим класом». Не вважаючи цей термін строго науковим, Джилас часто використовував до нього синоніми: «номенклатура», «правлячий шар», «каста».

На думку Джиласа, створене К. Марксом поняття суспільства і його історії не відповідає дійсності і являє собою «катаклізмене розуміння суспільства». Віддаючи належне ролі соціальних катаклізмів у людській історії, Джилас у той же час вважав, що вони не можуть тлумачитися ні як «абсолютний закон», ні як «ціль» суспільного розвитку.

Відкидаючи як у принципі неправильне твердження К. Маркса про якусь «історичну місію робітничого класу», Джилас підкреслював, що історія ніде не підтвердила це припущення; що більше, ніхто не довів, що робітничий клас виступає за соціалізм. Характеризуючи комуністичний рух як по суті ідеологічний, а не робітничий, Джилас стояв на тому, що жоден комуністичний переворот (у тому числі і в Росії) не був ніколи пролетарським.

«Практичний утопізм» ленінського плану швидкоплинної побудови безкласового суспільства закономірно породив сталінізм.

Характеристика Джиласом окремих політичних діячів

  • Андропов
    Андропову вже шістдесят вісім, у цьому ж самому віці пішов на покій Шарль де Голль. Однак очевидно, що Андропов ніякий не Де Голль: бо в нього нема ніяких власних нових ідей. В Андропова є можливість тільки як у тимчасової фігури відкрити шлях наступному справжньому реформаторові (1982)
  • Горбачов
    Бачте, Горбачов також є тимчасовою фігурою. Він бажає провести важливі реформи і завпровадити деякі елементи ринкової економіки. Але насувається справжня системна криза і відчуження у Східній Європі буде значно гіршим
  • Мілошевич
    Авторитаризм Мілошевича в Сербії провокує сепаратизм. Пам'ятаєте, що Гегель казав про трагедію історії, що повторюється у вигляді фарсу? Я вважаю необхідним сказати, якщо Югославія цього разу розпадеться, зовнішній світ не втручатиметься, на кшталт 1914 р. Югославія є лабораторією комунізму. Її розпад попереджує розпад СРСР. Ми знаходимося далеко попереду Совєтів[2].

Праці

  • Essais politiques / Milovan Djilas. Trad. de l'allemand par Elisabeth Joët, Paris: Belfond, 1982. — 204 S. — ISBN 2-7144-1561-X
  • Idee und System: polit. Essays / Milovan Djilas. [Aus d. Serbokroat. übertr. von Branko Pejaković] Wien ; München ; Zürich ; New York: Molden, 1982. — 296 S. ISBN 3-217-01079-5
  • Druženje s Titom // Tito / Milovan Djilas — ISBN 3-8118-4121-1
  • Jahre der Macht: im jugoslawischen Kräftespiel ; Memoiren 1945—1966 / Milovan Djilas. ISBN 3-423-30304-2
  • Настоящее и будущее социалистической идеи. // Рабочий класс и современный мир. — 1990, № 5.

Література

Посилання

Виноски

  1. https://www.vreme.com/cms/view.php?id=1665176
  2. Robert Kaplan: Розмови з Мілованом Джиласом. — St. Martin's Press [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!