1956 року створено Союз саамів, який представляв інтереси саамів Норвегії, Швеції і Фінляндії (всього 15 членів; від 1992 року в Союз увійшли представники Росії[4]). Члени спілки щорічно брали участь у загальному з'їзді — Саамській конференції. Так 1986 року на ній затверджено саамські національні прапор і гімн (півн.-саам.Sámi soga lávllaat), а також правила їх використання.
1992 року на XV Саамській конференції, що пройшла в Гельсінкі, на честь першого з'їзду 1917 року, дату 6 лютого затверджено як національний день саамів. Вперше відсвятковано 1993 року в Йокмокку.
У зібрання входили старшина (управитель саамської волості), засідатель (помічник управителя), писар (секретар, який вів протокол зборів), представник імператора (інспектор або чиновник у селянських справах) і виборні представники від кожної спільноти (в складі волості було кілька спільнот) і погоста (сіййт, які становили спільноту)[6].
Зібрання «Коладаг соббарь» з представників саамської волості збиралося в Колі один раз на рік — 25 січня. Після переходу 1918 року на григоріанський календар дата змінилася на 6 лютого[6].
Особливості
У різних країнах святкування Міжнародного дня саамів відбувається по-різному. Під час офіційних дій над мерією або ратушею піднімається саамський прапор[8] і звучить (або співають) гімн «Sámi soga lávllaat». Для дітей і підлітків проводяться різні заходи, в школах і дитячих садах розповідають про саамів, їхню історію, культуру. Традиційно влаштовуються святкові застілля[9].
У Фінляндії це свято відзначають 6 лютого як Національний день саамів[10].
