Народився в сім'ї бедуїнів. Вищу освіту здобув у Рабаті. У 1973 був одним із засновників Фронту Полісаріо, який виступає за незалежність Західної Сахари, колишньої іспанської колонії, від Марокко. У 1976 після загибелі першого генерального секретаря партії Мустафи Саїда ель-Уалі обраний його наступником. Брав участь у розробці першої конституції САДР. Під його керівництвом Полісаріо відмовився від соціалістичної орієнтації і став орієнтуватися на ліберально-демократичні цінності, в тому числі, багатопартійну демократію і ринкову економіку.
Керує партизанською війною проти військ Марокко, проживає у вигнанні в Алжирі. Вважається протеже алжирського керівництва. Прагне заручитися підтримкою західних держав, насамперед, США і ЄС. У своїх виступах засуджував ісламський тероризм.
.svg){kind=small}
