PROFILBARU.COM

Зовнішні відеофайли
	Тернопіль 20 хвилин: чат з Лілією Мусіхіною на YouTube // 20 хвилин (Тернопіль). — 2013. — 27 березня.
	Тиса-1.Гарне свято книги. на YouTube // Тиса-ТВ. — 2013. — 23 травня.
	Бійцям на Сході необхідні ліки на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 12 листопада.
	Що робити — Волонтерський рух Тернопільщини у час 4 хвилі мобілізації на YouTube // ТТБ. — 2015. — 9 лютого.

Лілія Іванівна Мусіхіна
Лілія Іванівна Мусіхіна
Народилася	21 вересня 1978 (46 років); Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	письменниця
Відома завдяки	письменниця, етнограф, громадська діячка, активістка «Самооборони», волонтер
Alma mater	Тернопільський національний педагогічний університет
Учасник	Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
У шлюбі з	Сергій
Діти	Ельвіра
Нагороди	Відзнака Тернопільської міської ради
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Лі́лія Іва́нівна Мусі́хіна (псевдо «Зозуля»; нар. 21 вересня 1978, м. Тернопіль, Україна) — українська письменниця, етнограф, громадська діячка, активістка тернопільської «Самооборони», волонтер.

Життєпис

Освіта

Закінчила школу № 11 у Тернополі, Тернопільський кооперативний технікум (1998, спеціальність «Художнє оформлення та організація торгової реклами»), Тернопільський національний педагогічний університет (2008, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література»).

Робота

У 2000—2001 рр. — керівник гуртка військово-патріотичного виховання у школі № 8.

У 2001—2005 рр. — керівник гуртка військово-патріотичного виховання у школі № 16.

У 2006—2010 рр. — редактор дитячих видань ВІД «Діана плюс».

У 2010—2011 рр. — редактор рукодільних видань ВІД «Діана плюс».

На Майдані

Лілія Мусіхіна (зліва) із самооборонівцями Тернополя

Активістка Євромайдану, була членом 15 сотні Самооборони Майдану.

Волонтерство

Ліля Мусіхіна однією з перших із тернополянок почала активно допомагати воїнам АТО. За час російсько-української війни вона з побратимами організувала цілу волонтерську мережу в Тернополі, члени якої в'яжуть і шиють бійцям теплу форму, бафи, білизну тощо, пакують, відправляють і довозять речі та медичні аптечки до військових.

Організатор акції зі збору коштів для військових «Холодно? А хлопцям на передовій?!!», за дві години якої 15 учасниць акції зібрали 13791 грн.^[1]

На початку березня 2015-го започаткувала громадську акцію «Голодую, щоб не втратити Надію» в підтримку Надії Савченко. До акції в перші ж дні приєдналося 10 тернополянок.^[2]

Особисте життя

Живе в Тернополі на Новому світі. Разом із чоловіком Сергієм виховує донечку Ельвіру.

Творчість

Працює над написанням антропологічних праць, досліджує народну магію в різних регіонах України.

Редактор та видавець поетичного альманаху «Вакації». Автор журналу «National Geographic Україна».

У періодиці опублікувала більше сотні дитячих творів, в яких авторка відмовилася від насилля у всіх його проявах.

Також Ліля Мусіхіна розробила та опублікована авторську програму раннього навчання дитини грамоти (журнал «Каліграфія»).

Книги

«Знахар, 2011» (2010), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
«Знахар, 2012» (2011), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
«Магія українців устами очевидця» (2012),
«Магія гір. Чарівне в житті гуцулів» (2012),
«Золотий корінь» (2012), книга-календар народних свят та звичаїв,
«Звірослов. Міфологема тваринного світу»,
«Звичайник» (Київ: Дуліби, 2014 р.), твір увійшов у списки літературної премії «Книга року ВВС-2014».
«Коли захиталося небо. „V“ означає „Вільні“» (Тернопіль: Джура, 2016 р.)

Статті

«Український весільний фольклор» (2008), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 4 (8),
«Семіотична природа писемної культури східних слов'ян» (2010), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 3 (7),
«Захисна та очисна функція вогню у народній магії гуцулів Верховини» у збірнику наукових праць Ягеллонського університету «Культура сучасної Гуцульщини» (2010),
«Символіка курки та півня у світовій та українській магічній культурі» (2012), Всеукраїнський народознавчий часопис «Берегиня», № 9 (71).

Інше

доповідь на науковій конференції у Яґеллонському університеті на тему «Час і простір у магії гуцулів» (2011),
творчий вечір «Магія гуцулів» (2011) у Фундації святого Володимира (Краків, Польща),
координація зйомок фільму «Красне — ключова станція переселень. Історія переселених жінок» (2012, спільний проект Україна, Польща, Німеччина).

Відзнаки

«Книжка року'2013»: 10 місце в номінації «Візитівка» (категорія «Етнологія / етнографія / фольклор / соціолінгвістика») за книжку «Звірослов. Міфологема тваринного світу українців»^[3]^[4],
відзнака «Вибір видавця» за роман «Звичайник» у конкурсі «Коронація слова»^[5],
літературна премія «Книга року ВВС-2014»^[6].
медаль «За жертовність і любов до України» Української православної церкви Київського патріархату (10.03.2015)^[7].
орден «За волонтерську діяльність» громадської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО „Сила України“»^[8]
Відзнака Тернопільської міської ради (2015)^[9].

Примітки

↑ Для того, щоб люди зрозуміли наскільки бійцям холодно, волонтери у Тернополі вирішили… роздягнутися [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна, 11 листопада 2014.
15 учасниць благодійної акції у Тернополі зібрали гроші на 46 бушлатів [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна. — 2014. — 16 листопада.
↑ Уже 10 тернополянок голодують заради Савченко [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Без Табу. — 2015. — 3 березня.
↑ Книга тернополянки Лілії Мусіхіної — у десятці найкращих (Фото) [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна.
↑ "Книжка року‘2013". Повні результати. Номінація "Візитівка". Буквоїд. 26.12.2013. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
↑ ,«Коронація слова»: п'ятеро письменників з Тернопілля отримали премії [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна. — 2014. — 4 серпня.
↑ Софія Левицька. Книга тернополянки Лілії Мусіхіної — у довгому списку премії «Книга року ВВС-2014» [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна. — 2014. — 14 жовтня.
↑ Ірина Скоробогата (10.03.2015). За жертовність і любов до України. Тернопільська єпархія УПЦ КП. Архів оригіналу за 02.04.2015.
↑ У Тернополі нагородили активних волонтерів, які допомагають бійцям АТО на YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 липня.
↑ Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серпня.

Джерела

На запитання відповіла Лілія Мусіхіна [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2013. — 22 березня.
Куява, Ж. На псевдо Зозуля [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] / Жанна Куява // Слово Волині. — 2014. — 26 жовтня.
Буквоїд [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.].
Семеняк, В. «Готова вирвати серце із грудей і віддати, аби лише воно когось зігріло…» / Валентина Семеняк // Свобода. — 2015. — № 54 (22 лип.). — С. 10 — (Волонтерство як спосіб життя).