PROFILBARU.COM

**Милість богів**
Милість богів
англ. The Mercy of Gods
Жанр	космічна опера
Форма	роман
Автор	Джеймс Корі
Мова	англійська
Опубліковано	6 серпня 2024
Країна	США
Видавництво	Orbit Booksd
Художник обкладинки	Деніел Дочіуd
Цикл	Війна полоненого
Наступний твір	Живий скафандр
ISBN-13:	978-0-316-52557-2
Нагороди	Earphones Awardd (2024)
Сайт	jamessacorey.com/books/the-mercy-of-gods/(англ.)

«Милість богів»^[4] (англ. The Mercy of Gods) — науково-фантастичний роман 2024 року, який під псевдонімом Джеймс Корі написали американські автори Деніел Абрахам і Тай Френк. Є першою книгою трилогії «Війна полоненого» (The Captive's War)^[5].

Дія роману розгортається у далекому майбутньому, де людство іншої планети було завойоване інопланетною расою під назвою керикс. Загарбники викрадають групу науковців задля виконання ними особливого завдання, від якого залежить подальша доля людства. Науковий співробітник Дафід Алхор разом з іншими полоненими намагається вижити під владою прибульців, зберігаючи при цьому свою людяність. «Милість богів» високо оцінили за світобудову, розвиток персонажів і дослідження таких тем, як опір та індивідуальність в умовах авторитарних режимів.

Сюжет

Книга починається з «Останніх слів Екур-Ткалала», персонажа, що з'являється наприкінці книги. Це дає читачам зрозуміти до чого прямує розвиток подій, попри численні, здавалося б безнадійні, ситуації.

На планеті Анджін тисячі років живуть люди, але їхнє походження нез'ясоване. Дафід Алхор — молодший науковий співробітник з дослідницької групи Тоннера Фрайса, до складу якої також входять Ельзе Яннін, Джессин Каул, Кампар, Рікар Доматан, Ірінна, Синнія і Нел. Вони працюють над проблемою подолання різниці біохімії організмів Анджіну.

Раптово на Анджін вторглися значно розвиненіші технологічно керикси та підкорені ними види. Керикси поділяються на різні касти, що суттєво різняться виглядом і мисленням. Поневоленим видам відводиться певне заняття і змінити його вони не можуть. Ці істоти не мають нічого схожого на людську мораль; свою діяльність вони розцінюють лише як пристосування довкілля під власні потреби. Знищивши одну восьму людського населення, керикси викрали багатьох представників соціальної та наукової еліти планети, включаючи групу Дафіда. Полонених перевозять на космічних кораблях до величезного міста кериксів. В одному з його зикуратів наглядач, відомий як Бібліотекар, призначає полонених людей для дослідницького проєкту. Завдання полягає в тому, щоб зробити одні чужорідні організми (звані «ягодами») придатними для вживанням іншими (званими «не-черепахами»). Полоненим науковцям пояснюють, що від успіху проєкту залежить чи лишать керикси живими решту людей.

Поки група намагається адаптуватися до неволі, вони стикаються з різними проблемами й побоюються, що проводять дослідження недостатньо швидко. Вони повинні захищатися від нападів іншого виду, «нічних п'яниць», які претендують посісти те саме місце в суспільстві кериксів, що й люди. Згодом людям вдається вбити декількох цих істот і змусити їх капітулювати. У відповідь на це керикси страчують «нічних п'яниць».

Джессин бореться зі своїми психічними проблемами за відсутності ліків. Відносини в групі стають напруженими, особливо між Тоннером, Ельзе й Дафідом. Тим часом серед полонених людей формується рух опору на чолі з Уррисом Остенкуром, який планує створити біологічну зброю для використання проти кериксів. Деякі члени групи Тоннера, як-от Синнія, долучаються до опору.

Дафід дізнається від Ельзе, що вона носійка сутності Рою — шпигуна, надісланого ворогами кериксів через тривалу міжпланетну війну. Ці вороги уміють створювати життя та заманюють кериксів на придатні для них планети, щоб потім атакувати. Ельзе переконує Дафіда зрадити людський опір, щоб отримати більшу перевагу в майбутньому. Розриваючись між вірністю своїм ближнім і страхом перед наслідками, Дафід зрештою вирішує повідомити Бібліотекаря про змову серед колег. Керикси вбивають багатьох людей, у тому числі Синнію. Ельзе помирає після того, як Рій покидає її тіло. Потім керикси страчують Бібліотекаря за те, що його «врятувала тварина». Після цього призначається новий бібліотекар-доглядач — колишній бібліотекар-завойовник на ім'я Екур-Ткалал. Він повідомляє вижилим людям, що їхні напрацювання виявилися корисними, і тому їм будуть призначені нові обов'язки; людей оцінюють як неочікувано винахідливих, а тому достойних життя в суспільстві кериксів. Екур-Ткалал проте відчуває огиду до інших видів, яких зве «тваринами», і погоджується спілкуватися лише з одним представником від кожного виду. Таким представником від людей стає Дафід.

Дафід усвідомлює, що керикси не мають поняття про свободу, бо все їхнє життя визначається колективним мисленням, у якому немає індивідуальності, що підсумовується в фразі кериксів «Є, що є». Екур-Ткалал зазначає, що попри свою могутність, його вид не здатний до інновацій і всі свої технології отримав від підкорених істот.

Ймовірно, група буде розділена, але Дафід обіцяє знайти спосіб перемогти кериксів у довгостроковій перспективі. Він дізнається, що таємничий ворог кериксів використовує як солдатів істот, біохімічно схожих на людей (у книзі натякається, що цим ворогом є самі люди) та підозрює, що планета Анджін була приманкою для кериксів. Рій у тілі Джелліта обмірковує свою місію передати розвіддані командуванню, але опиняється в конфлікті через зростаючі емоції та прихильність до Дафіда.

Дійові особи

Дафід Алхор, Джессин Каул, Тоннер Фрайс, Ельзе Анналіз Яннін, Кампар, Рікар Доматан, Синнія, Нел, Ірінна; Джелліт Каул, Лларен Морзе, Уррис Остенкур; Амір Кіндред;
Рій; бібліотекар-доглядач, бібліотекар-завойовник.

Сприйняття

«Милість богів» отримала переважно позитивні відгуки критиків. Publishers Weekly назвали її «майстерним» запуском серії, похваливши авторів за створення «сліпучого нового світу» й описавши книгу як «космічну оперу в найкращому вигляді». Вони особливо високо оцінили баланс між «подіями, що потрясли світ» і «деталізованими та зворушливими портретами людей, які в них потрапили»^[6]. Андреа Диба з Library Journal описала роман як «вражаючу космічну оперу» та «розумну та інноваційну науково-фантастичну епопею з нескінченним розмахом» і «напруженим саспенсом», високо оцінивши зображення у романі інопланетних видів як «самобутнє» і «відверто моторошне». Диба зазначила, що сила книги полягає в її здатності збалансувати масштабні події з «маленькими моментами людської вразливості та відваги»^[7].

Зак Крам з The Ringer зауважив, що «Милість богів» використовує «вужчу оповідну лінзу» порівняно з попередньою серією Корі «Експансія». Він зазначив, що хоч у романі «не вистачає політичного маневрування», його світобудова «створює відчуття його всесвіту непізнавано гігантським»^[8]. Kirkus Reviews назвали роман «приголомшливим» і похвалили його як «початок того, що може стати найепічнішою — і найцікавішою — серією Корі», підкресливши «винятковий» розвиток персонажів роману, «карколомний» темп і «широкий розмах оповіді», а також «надзвичайну» світобудову^[9]. Кеті Фрейзер із The Bookseller назвала роман «не лише тріумфальним вступом до нового галактичного світу, який сподобається шанувальникам як Корі, так і „Експансії“, але й своєчасним зображенням людської стійкості в найтемніші часи»^[10].

Журнал AudioFile відзначив аудіоверсію книги премією «Навушники»^[en], його оглядачка Аурелія К. Скотт назвала історію «драматичною та інтелектуально глибокою», розмови в нарації Джефферсона Мейза реалістичними, а особистості «яскравими та виразними».^[11]

Продовження й адаптація

Наступною в серії «Війна полоненого» 1 жовтня 2024 року в електронному форматі вийшла повість «Живий скафандр» (Livesuit). Її герой Кірін служить в елітному піхотному підрозділі, що використовує надсучасну технологію «живих скафандрів» і вважається чи не єдиною надією людства на перемогу в тривалій війні проти могутнього міжгалактичного загарбника^[12].

У листопаді 2024 року Variety анонсував телеадаптацію трилогії «Війна полонених», яку для Amazon MGM Studios розробляють виконавчі продюсери з медіакомпанії Expanding Universe: Френк, Абрагам, Нарен Шанкар і Брек Айзнер^[13].