Підхід
|
Мета
|
Зміст
|
Роль вчителя
|
Особливості
|
Граматико-перекладний (XVIII ст.)
|
Вивчити мову для читання текстів
|
Презентація і вивчення граматичних правил, перекладні вправи
|
Центральна, авторитарна
|
Навчання пров. рідною мовою, наголошування на точності
|
Прямий метод (XIX ст.)
|
Вільне володіння мовою
|
Усна комунікація, основана на взаємодії „питання-відповідь”
|
Джерело мовлення, має бути носієм мови, ведуча
|
Не дозволяється висловлюватись рідною мовою
|
Метод Пальмера (Велика Британія, 1920-1940)
|
Практичне володіння усним мовленням ІМ
|
Попереднє пасивне сприймання, напівмеханічне затреновування, заучування слів і речень
|
Центральна, контролююча, ведуча
|
Розроблений словник найуживанішої лексики, увага на заучування, орієнтація на початковий етап
|
Аудіо-лінгвальний метод (Ч.Фріз, Р.Ладо, США, 1940-1960)
|
Вільне усне мовлення, правильна вимова і граматика
|
Діалоги, численні різновиди усних вправлянь
|
Центральна, активна, ведуча
|
Попередження помилок, наочність, механічне тренування
|
Ситуативний підхід (Велика Британія, 1940-1960)
|
Практичне володіння всіма видами МД[2]
|
Вправи на повторення, імітацію, підстановку
|
Центральна, ведуча, контролююча
|
Без РМ[3], уникання помилок, опора на структури,
|
Аудіо-візуальний метод (Франція, 1950-і роки)
|
Прискорене навчання ІМ, всіх видів МД
|
Діалоги-теми, імітація, аналогія (грам.), лінгвокраї-нознавчий аспект
|
Ведуча, контролююча, джерело мовлення, недирективна
|
Ігнорування РМ, навчання дорослих, широке викор-ня наочності
|