PROFILBARU.COM

Меган Туї
Меган Туї
Народилася	20 століття; Еванстон, Кук, Іллінойс, США
Країна	США
Діяльність	репортерка, журналістка
Галузь	журналістське розслідування і журналістика
Alma mater	Джорджтаунський університет
Знання мов	англійська
Заклад	Нью-Йорк таймс
Роки активності	2009 — тепер. час
Нагороди	премія Джорджа Полка (2017) Пулітцерівська премія за служіння суспільству (2018) Gerald Loeb Awardd (2018) Time 100 (2018) Роміd (2023) The Sidney Awardd (2013) The Sidney Awardd (2017)
IMDb	ID 6663648
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Меган Туї (англ. Megan Twohey; (20 століття, Еванстон, Іллінойс)^[3] — американська журналістка, співробітниця New York Times. Проводила розслідування для Рейтер, Чикаго Триб'юн та Milwaukee Journal Sentinel.^[4].

Життєпис

Меган Туї народилася в Еванстоні, штат Іллінойс (США)^[4]. Вона відвідувала Evanston Township High School та закінчила Джорджтаунський університет у 1998 році^[5]. Батьки Туї обоє працювали в ЗМІ; її мати Мері Джейн Туї готувала новини для телебачення, а батько Джон Туї обіймав посаду редактора Чикаго Триб'юн. Туї свою професійну діяльність розпочала в 2016 році в The New York Times. Вона досліджувала податкову історію Дональда Трампа, можливі ділові зв'язки з Росією та його минуле ставлення до жінок^[5]. Наразі Меган Туї є постійним автором The New York Times^[4].

Кар'єра

У журналістському розслідуванні для Twohey Меган Туї викрила лікарів та розкрила таємну підпільну мережу покинутих небажаних прийомних дітей^[6]. Її звіти про розслідування призвели до кримінальних вироків і допомогли прийняти нові закони, спрямовані на захист таких категорій суспільства^[7].

У жовтні 2017 році спільно з колегою, Джоді Кантор, опублікувала статтю про Гарві Вайнштайна, в якій детально описувалися десятки випадків сексуального насильства. Понад 80 жінок публічно звинуватили Вайнштайна в сексуальному насильстві або насильстві над ними^[8]. Це спричинило звільнення Вайнштайна і допомогло успіху руху #MeToo, який розпочала американська активістка Тарана Берк^[8]^[9]. У 2018 році New York Times була удостоєна Пулітцерівської премії^[10], Кантор і Туї отримали премію Джорджа Полка і увійшли до списку 100 найвпливовіших людей року за версією журналу Time. У 2019 році журналістки опублікували книгу «Вона сказала» про розслідування справи Вайнштейна, а в 2022 році була екранізована однойменний фільм. 2014 року Туї була фіналісткою Пулітцерівської премії за свої розслідування.

У фільмі «Вона сказала» Туї зіграла британська акторка Кері Малліган^[4]^[11].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ https://www.nytimes.com/by/megan-twohey
↑ Twohey, Megan (15 вересня 2020). A Deadly Tinderbox. The Daily (Подкаст). The New York Times. Подія сталася на 0:00. Процитовано 20 березня 2023.
↑ ^а ^б ^в ^г Megan Twohey. The New York Times (амер.). 12 січня 2018. ISSN 0362-4331. Процитовано 20 березня 2023.
↑ ^а ^б Alumni US | Georgetown University, Washington D.C. Metro Area. alumnius.net (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
↑ Megan Twohey | The Michael Kelly Award. www.kellyaward.com (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 20 березня 2023.
↑ GmbH, finanzen.net. CJF to present Special Citation to New York Times reporters who broke Harvey Weinstein story. markets.businessinsider.com. Процитовано 20 березня 2023.
↑ ^а ^б NYT reporters on breaking Harvey Weinstein story, #MeToo "reckoning". NBC News (англ.). 19 грудня 2017. Процитовано 20 березня 2023.
↑ Kantor, Jodi; Twohey, Megan (15 жовтня 2017). Harvey Weinstein Paid Off Sexual Harassment Accusers for Decades. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 березня 2023.
↑ LaForme, Ren (16 квітня 2018). Here are the winners of the 2018 Pulitzer Prizes. Poynter (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
↑ Finalist: Megan Twohey of Reuters. www.pulitzer.org (англ.). Процитовано 20 березня 2023.