PROFILBARU.COM

	Маттео Дзуппі
	Архієпископ Болоньї
	Архієпископ Болоньї
з 12 грудня 2015
Попередник:	Карло Каффарра
Альма-матер:	Папський Латеранський університет і Римський університет ла Сапієнца
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	11 жовтня 1955 (69 років); Рим, Італія
В сані кардинала:	5 жовтня 2019
Титулярна церква:	Святого Егідія
Папою:	Франциск
Нагороди:
	Маттео Дзуппі у Вікісховищі

Маттео Марія Дзуппі (нар. 11 жовтня 1955, Рим, Італія) — італійський прелат Католицької Церкви, архієпископ Болоньї з 12 грудня 2015 року. Раніше він був єпископом-помічником Риму з 2012 по 2015 рік.

У 2019 році Папа Франциск підвищив його в сан кардинала. З травня 2022 року він є президентом Єпископської конференції Італії.

Священник

Народився в Римі 11 жовтня 1955 року, він є п'ятим із шести дітей журналіста Енріко та Карли Фумагаллі, племінниці кардинала Карло Конфалоньєрі. Він відвідував тамтешній ліцей Верджіліо^[1], а потім навчався в семінарії в Палестріні та здобув ступінь бакалавра сакральної теології в Папському Латеранському університеті в Римі. Здобув науковий ступінь в Римському університеті Сапієнца, написавши дисертацію з історії християнства. Він був висвячений на священника єпархії Палестріна 9 травня 1981 року та був призначений парафіяльним вікарієм базиліки Санта-Марія-ін-Трастевере під керівництвом Вінченцо Палья, якого він змінив на посаді пастора церкви з 2000 по 2010 рік.^[2]^[3] У 1988 році він був інкардинований у Римську архиєпархію^[3]

Він працював у Спільноті Святого Егідія, католицькій мирянській асоціації, присвяченій екуменізму та вирішенню конфліктів.^[4] Дзуппі був одним із чотирьох посередників дворічних мирних переговорів у Римі, які завершилися Римськими загальними мирними угодами та допомогли припинити громадянську війну в Мозамбіку в 1992 році,^[5]^[6] За що його було визнано почесним громадянином цієї країни.^[7] Дзуппі також відвідав Туреччину в 1993 році, намагаючись добитися звільнення двох італійських туристів, яких утримували курдські повстанці.^[8]

Єпископ і архієпископ

31 січня 2012 року Папа Бенедикт XVI призначив його єпископом-помічником Римської дієцезії та титулярним єпископом Вілла-Нова.^[3] Єпископські свячення отримав 14 квітня 2012 року від кардинала Агостіно Валліні, Генерального вікарія Римської дієцезії. Він був єпископом-помічником, відповідальним за центр міста, в тому числі район Трастевере, де знаходиться штаб-квартира Спільноти святого Егідія. Там він очолював зусилля, спрямовані на покращення опіки над бідними та літніми людьми, а також розробляв програми допомоги наркозалежним та циганам.^[7] Він також налагодив стосунки з традиціоналістами та відслужив Папську месу за тридентським обрядом.^[9]

Папа Римський Франциск призначив його Архієпископом Болоньї 27 жовтня 2015 року.^[10]

У травні 2018 року він написав есе до італійського перекладу книги Джеймса Мартіна «Будуємо міст» (Un ponte da costruire). Він написав, що ця книга «корисна для заохочення діалогу, а також взаємного пізнання і розуміння, з огляду на нове пастирське ставлення, яке ми повинні шукати разом з нашими братами та сестрами ЛГБТ», і що вона «допоможе католикам ЛГБТ відчувати себе як вдома в тому, що, врешті-решт, є їхньою Церквою».^[11]^[12]

1 вересня 2019 року Папа Римський Франциск оголосив, що планує звести Дзуппі в сан кардинала 5 жовтня; він був першим головою італійської кафедри, традиційно очолюваної кардиналом, якого Франциск назвав кардиналом. 5 жовтня 2019 року Папа Франциск призначив його кардиналом-священиком Святого Егідія. 21 лютого 2020 р. він став членом Дикастерії сприяння інтегральному розвитку людини, а 18 квітня 2020 р. — членом Адміністрації спадщини Апостольського Престолу.^[13]

14 січня 2022 року в базиліці Святої Марії Ангелів і Мучеників у Римі Дзуппі очолив державні похорони Давида Сассолі, його особистого друга з юнацьких років та президента Європейського парламенту, який помер 11 січня від множинної мієломи.^[14]^[15]

24 травня 2022 року Папа Франциск, після того, як Конференція представила трьох кандидатів на цю посаду, обрав Дзуппі на п'ятирічний термін на посаду президента Єпископської конференції Італії.^[16]^[17]

У червні 2022 року кардинала Дзуппі звинуватили в тому, що він приховав те, що критики назвали благословенням гомосексуальної пари після їхнього цивільного вінчання. Редактор італійської газети заявив, що архиєпархія Болоньї зробила низку неправдивих тверджень у заяві, намагаючись виправдати церемонію. «Благословення» П'єтро Моротті та Джакомо Спаньолі відбулося в присутності шести священників у церкві Сан-Лоренцо ді Будріо.^[18]

20 травня 2023 року Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі, архієпископу Болонському, президенту Конференції італійських єпископів, очолити за погодженням з державним секретаріатом (уряд Ватикану — ред.) місію, яка сприятиме зменшенню напруженості в конфлікті в Україні.^[19]^[20]

Нагороди

Орден «За заслуги» II ст. (Україна, 28 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі^[21]

Публікації

Zuppi, Matteo Maria (2010). La Confessione, il perdono per cambiare. Cinisello Balsamo: Edizioni San Paolo. ISBN 978-88-215-6821-3.
Zuppi, Matteo Maria (2013). Guarire le malattie del cuore: itinerario quaresimale. Cinisello Balsamo: Edizioni San Paolo. ISBN 978-88-215-7649-2.
Zuppi, Matteo Maria (2019). Odierai il prossimo tuo come te stesso. Perché abbiamo dimenticato la fraternità. Riflessioni sulle paure del tempo presente. Piemme. ISBN 978-8856672336.