Матеюк Антоній Васильович

Матеюк Антоній Васильович
отець Антоній
Народився	с. Угнин Володавський повіт Холмська губернія
Помер	1919(1919) м. Жмеринка ·розстріл
Країна	УНР Російська імперія
Відомий завдяки	головний священник Армії УНР[1]
Alma mater	Холмська духовна семінарія
Титул	протопресвітер
Військове звання	капелан, генерал-хорунжий Армії УНР
Наступник	о. Павло Пащевський
Конфесія	Московський патріархат, УАПЦ
Батько	Василій Матеюк

Антоній Васильович Матеюк^[2] (рос. Матеюк Антоний Васильевич, †листопад^[1] 1919 р., м. Жмеринка^[1]) — головний військовий священник Дієвої Армії УНР^[1] і керівник головної управи військового духовенства^[3], протопресвітер Православної Церкви, капелан, генерал-хорунжий; політичний і військовий діяч.

Життєпис

Народився у с. Угнин Володавського повіту Холмської губернії Російської імперії^[2] на Підляшші.

Отримав освіту Холмській духовній семінарії^[2] РПЦ МП. Почав служити священником на Холмщині. До 1914 р. служив священником у с. Хижовичі Томашівського повіту Холмської губернії^[2].

Під час Першої світової війни евакуювався до Києва та був призначений військовим священником 248-ї ополченської дружини^[2] (248-го запасного полку, що дислокувався в Києві від 1915 р..

З 1917 р. о. Антоній став капеланом Запорізького загону генерала К. Прісовського, який боронив Київ, відступав до Житомира й повернувся в столицю навесні 1918 р.. Навесні 1918 р. в Києві цей підрозділ був розгорнутий у Окрему Запорізьку дивізію, а відтак о. А. Матеюк став дивізійним благочинним^[4][2].

25–27 серпня 1917 р. був організатором З'їзду мешканців Холмщини й Підляшшя у м. Києві, обраний на заступника голови Холмського губернського Виконавчого Комітету, був одним з його представників до Української Центральної Ради УНР, член Центральної Ради від 1917 р..

Наприкінці 1917 р. — на початку 1918 р. був капеланом Другої Сердюцької Дивізії Армії УНР^[2].

У листопаді 1918 р. приєднався до керівництва Антигетьманського повстання (проти Скоропадського П. П.) та був призначений протопресвітером спочатку військ Директорії.

У грудні 1918 р. за Наказом Головного Отамана військ і флоту УНР призначений на посаду Головного військового священника Армії УНР^[5], зі званням генерал-хорунжого.

Під час Директорії УНР — головний священник, православний протопресвітер. Зусиллями Духовної управи під керівництвом отця А. Матеюка військові частини укомплектовувалися капеланами^[5]. За Директорії був обраний до складу Українського Священного Синоду, брав активну участь у становленні національної Церкви та розбудови структури військового духовенства. Він розробив штат українського військового духовенства: При штабі кожного корпусу (чи групи) — один священинк, у розпорядженні якого був псаломщик-регент (він же й секретар) та церковник; корпусні священники мали підпорядковуватись ієреям полків, гарматних бригад і військових шпиталів (по одному на частину); кожному з полкових священників аналогічно допомагали псаломщик-регент і церковник; старший з ієреїв виконував обов'язки благочинного, протопресвітера^[6].

У листопаді 1919 р., хворого на тиф захопили у полон і розстріляли денікінці у м. Жмеринці. Головну управу військового духовенства Армії УНР у листопаді 1919 р. очолив протопресвітер о. Павло Пащевський.

10 листопада 2019 року у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Жмеринці встановили меморіальну дошку в пам’ять про Матеюка Антонія.

Примітки

1. Михалевич Віктор, Духівництво у військових структурах: історичний досвід і сучасністьPDF, 2012 р. // «Волинь і волиняни у Другій світовій війні: збірник наукових праць». —— С.129.
2. Військові священики Армії Української Народної Республіки [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // Тинченко Я. Ю., «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921)» кн. 2. — С.2.
3. Тинченко Я. Ю., Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Військові священики Армії Української Народної Республіки: Біографічні дані найвідоміших військових священиків Армії УНР»
4. Забзалюк Дмитро, Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (Монографія), Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2012. — С.15, 58, 62, 67, 70. — ISBN 978-611-511-089-6.
5. Забзалюк Д. Є., Організація інституту військового духовенства Армії Української Народної Республіки // Історія держави та права. — С.85-86.
6. Військові священики Армії Української Народної Республіки [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.] // Тинченко Я. Ю., «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921)» кн. 2. — С.5.

Джерела

• Борщевич Володимир, «Українське військове духовенствоPDF» // часопис «Сурмач». Ч.1-4 (131—134), Лондон, 1997. —— С.37.
• Україна: Хроніка XX століття, довідкове виданняPDF (Рік 1919) // Національна академія наук, Інститут історії України, К., 2005 — ISBN 966-02-3649-2.
• «Матеюк Антоній [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.]» // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т.4. — С.1482-1495.
• Забзалюк Дмитро, Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (Монографія), Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2012. — С.15, 58, 62, 67, 70. — ISBN 978-611-511-089-6.
• Науковий вісник Миколаївського Національного університету імені В. О. Сухомлинського. Збірник наукових праць №2 (40) листопад 2015PDF, м. Миколаїв, МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2015. — С.134.
• Тимченко Роман, Відносини Української Народної Республіки й ЗахідноУкраїнської Народної Республіки (листопад 1918 - квітень 1920 рр.)PDF, Інститут історії України НАНУ, К., 2013. — 69. — ISBN 978-966-02-6912-5.
• Військові священики Армії Української Народної Республіки [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.] // Тинченко Я. Ю., «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921)» кн. 2.

Посилання

• 5 (141) Вересень Жовтень 2015 Nr 5 (141) Wrzesień Październik Український часопис Підляшшя Над Бугом і Нарвою
• І вони будували українську державність (ст. 21)
• На Вінниччині відкрили меморіальну дошку на честь головного військового священика Армії УНР.

Біографії   Україна   Перша світова війна