Мас-медійне право

Мас-медійне право (медіаправо, право засобів масової інформації, право засобів масової комунікації, англ. media law) — підгалузь інформаційного права щодо суспільних відносин пов'язаних із засобами масової інформації (ЗМІ), засобами масової комунікації.

За сутністю медіаправо можна розглядати як:

1. підгалузь правовідносин щодо діяльності засобів масової інформації, засобів масової комунікації;
2. підгалузь наукових досліджень;
3. навчальна дисципліна.

За змістом медіаправо формується за об'єктною ознакою у спеціальній частині інформаційного права з екстраполяцією на положення загальної та особливої частини останнього.

Юридичні ознаки медіаправа

Інформаційна продукція медіа є основним об'єктом (предметом) правовідносин медіаправа.

Спеціальні суб'єкти медіаправа: інформанти — журналіст, репортер; редактор (головний редактор), редакція та інші; інформовані — радіослухач, телеглядач та інші споживачі інформаційної продукції.

Передумови виникнення

Із бурхливим розвитком Інтернету, як засобу телекомунікації відмічається тенденція до інтеграції зазначених вище провідних інститутів медіаправа із Інтернет-правом. Як комплексний інститут інформаційного права це можна умовно назвати Інтернет-мас-медіа право.

Всі підінститути медіаправа мають комплексні ознаки, що пов'язані з відповідними інститутами провідних галузей права: конституційного, адміністративного, цивільного та кримінального права. Мас-медіа право та його підінститути також пов'язані з рядом комплексних галузей права: трудовим, господарським, фінансовим та іншими.

Зв'язки з іншими галузями права

Мас-медіа право через інституціональні ознаки має зв'язки із рядом спеціальних галузей права: податковим, бюджетним та інш. Мас-медіа право має зв'язок з рядом міжгалузевих комплексних інститутів: правом інтелектуальної власності (у його складі — авторським правом та окремими інститутами промислової власності), рекламним правом та ін.

Провідні (великі, складні) гіперінститути медіаправа

Провідні підінститути медійного права:

• право друкованих засобів масової інформації (преси);
• право радіо і телебачення (чи телерадіоправо);
• право кіноматографії (кіноматографічне право);
• право про інформаційні агентства.

Зазначені провідні підінститути медіаправа в Україні мають системоутворюючі законодавчі акти.

Джерела

• Медіа-право / Н. Петрова, В. Якубенко. – К. : Київська типографія, 2007. – 276 с.
• Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики). Монографія. — К.: «Освіта України», 2010. — 388с.
• Цимбалюк В. Мас-медіа право в інформаційному суспільстві //Інформація і право. – 2011. – №1. – С. 30-33.