Марія Барбара Бах

Марія Барбара Бах
Народилася	20 жовтня 1684(1684-10-20)[1][2][3] Герен
Померла	7 липня 1720(1720-07-07)[1] (35 років) Кетен, Ангальт-Кетен^d, Священна Римська імперія[4]
Поховання	Кетен
Країна	Schwarzburg-Sondershausen^d Німеччина[4]
Діяльність	співачка
Знання мов	німецька
Рід	Bach family^d
Батько	Johann Michael Bach I^d[4]
Брати, сестри	Friedelena Margaretha Bach^d[4]
У шлюбі з	Йоганн Себастьян Бах[4]
Діти (7)	Вільгельм Фрідеман Бах[4], Бах Карл Філіпп Емануель[4], Johann Gottfried Bernhard Bach^d[4], Катаріна Доротея Бах^d[4], Марія Софія Бах^d, Johann Christoph Bach^d і Leopold Augustus Bach^d

Марія Барбара Бах (30 жовтня 1684 — 7 липня 1720) — перша дружина композитора Йоганна Себастьяна Баха, дочка двоюрідного брата його батька Йоганна Міхаеля Баха.^[5]

Життєпис

Марія Барбара Бах народилася в Герені, Шварцбург-Зондерсгаузен, в сім'ї Катерини (пом. 1704) і Міхаеля Баха (1648–1694). Її батько був органістом і міським писарем у Герені.^[6] Її старша сестра, Барбара Катерина, давала свідчення від імені Баха у відомому інциденті «Геєрсбах». Тоді студент вдарив по обличчю Баха і той для захисту витягнув меч.^[7] Її хрещеними батьками були Мартін Фельдгаус, купець і бургомістр в Арнштадті, і Магарете Ведерманн (дочка арнштадтського міського писаря Йоганна Ведемана),^[8] з якими вона жила після смерті матері в 1704 році.

Марії Барбарі було двадцять три роки, коли вона вийшла заміж за Йоганна Себастьяна Баха. Розширена сім'я Бахів була тісно пов'язана, і оскільки Марія Барбара була його троюрідною сестрою, можна з упевненістю припустити, що вони знали один одного хоча б випадково з дитинства. Вони зблизилися під час перебування Баха на посаді органіста церкви св. Влазія Мюльгаузена і змогли одружитися в Дорнгаймі 17 жовтня 1707 року завдяки спадку в 50 гульденів (більше половини його річної зарплати), які він отримав від своєї матері від дядька Тобіаса Леммергірта.^[9] Про її життя чи їхній шлюб відомо мало, за винятком того, що вони були задоволені одне одним.^[10]

Згідно з «Некрологом», створеним у співавторстві Карлом Філіппом Емануелем та студентом Баха Йоганном Фрідріхом Агріколою, смерть Марії Барбари в 1720 році була раптовою і несподіваною. Коли вона померла, Бах був на курорті у Карлових Варах, супроводжуючи свого роботодавця, принца Леопольда Ангальт-Кетенського. Коли Бах вирушив у подорож, Марія Барбара була цілком здорова; але коли він повернувся через два місяці, він був шокований, дізнавшись, що вона померла і була похована 7 липня. Причина її смерті не підтверджена. Професор Гельга Тхоне запропонувала, щоб знаменита партита Баха для скрипки № 2 (особливо остання частина «Чаконна») була написана як туга для Марії Барбари^[11], однак ці твердження є суперечливими.

Йоганн і Марія Барбара мали семеро дітей, троє з яких померли в дитинстві:

• Катарина Доротея (28 грудня 1708 — 14 січня 1774).
• Вільгельм Фрідеман (22 листопада 1710 – 1 липня 1784).
• Йоганн Крістоф (23 лютого 1713 – 23 лютого 1713).
• Марія Софія (23 лютого 1713 — 15 березня 1713), близнючка Йоганна Крістофа.
• Карл Філіп Емануель (8 березня 1714 — 14 грудня 1788).
• Йоганн Готфрід Бернгард (11 травня 1715 — 27 травня 1739).
• Леопольд Август (15 листопада 1718 – 29 вересня 1719).

Через 17 місяців після смерті Марії Барбари другою дружиною Йоганна стала Анна Магдалена Вільке. Разом із Йоганном Себастьяном Бахом вона виховувала своїх пасинків і власних дітей.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #128732369 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
3. FemBio database
   d:Track:Q61356138
4. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
5. Wolff, Christoph: Johann Sebastian Bach, the Learned Musician, W.W. Norton, New York, 2000; p. 89
6. Wolff; Op. cit.
7. Archives of the town of Arnstadt, 5 to 21 August 1705; cited by Cantagrel, Gilles: Bach en son temps, Fayard, Paris, 1997
8. Wolff; Op. cit., p.90
9. Russel, Peter: Delphi Masterworks of Johann Sebastian Bach, Delphi Classics (undated), East Sussex, U.K.
10. Bach, C.P.E., and Agricola, J.F.: "Nekrolog," Musikalische Biblioteck (Milzner), 1754, V.4, Part 1
11. Thoene, Helga. 1994. "Johann Sebastian Bach. Ciaconna—Tanz oder Tombeau. Verborgene Sprache eines berühmten Werkes". In Festschrift zum Leopoldfest [15. Köthener Bachfesttage], 14–81. Cöthener Bach-Hefte 6, Veröffentlichungen des Historischen Museums Köthen/Anhalt XIX. Köthen.