PROFILBARU.COM

Марія Ізабель Баррену
Марія Ізабель Баррену
порт. Maria Isabel Barreno de Faria Martins
Народилася	10 липня 1939; Лісабон
Померла	3 вересня 2016 (77 років); Лісабон
Країна	Португалія
Діяльність	письменниця-романістка, письменниця
Alma mater	Лісабонський університет
Знання мов	португальська
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартінш.

Марі́я Ізабе́ль Барре́ну (порт. Maria Isabel Barreno), повне ім'я Марія Ізабель Баррену де Фарія Мартінш (порт. Maria Isabel Barreno de Faria Martins; *10 липня 1939(19390710), Лісабон — 3 вересня 2016, там же)^[4] — португальська письменниця.

Біографія

Народилась у Лісабоні. Навчалась у філологічному коледжі на Лісабонському університеті, де студіювала історико-філософські науки.

Вона присвятила себе феміністській справі, беручи участь у португальському феміністському русі разом з письменницями Марією Терезою Ортою та Марією Велью да Кошта, «Три Марії» (Três Marias).

8 березня 2004 року вона стала великим повіренним Ордену інфанта Енріке^[5].

Баррено померла 3 вересня 2016 року у віці 77 років^[6].

Adaptação do Trabalhador de Origem Rural ao Meio Industrial Urbano (1966)
A Condição da Mulher Portuguesa (1968) (у співпраці)
De Noite як Árvores São Negras (1968)
Os Outros Legítimos Superiores (1970)
Novas Cartas Portuguesas (1971) (у співавторстві з Марією Терезою Ортою та Марією Велью да Кошта )
A Morte da Mãe (1972)
A Imagem da Mulher na Imprensa (1976)
Inventário de Ana (1982)
Contos Analógicos (1983)
Sinos do Universo (1984)
Contos (1985)
Célia e Celina (1985)
O Outro Desbotado (1986)
O Falso Neutro (1989)
O Direito ao Presente (1990)
Crónica do Tempo (1991) - лауреат премії Фернандо Намори
O enviado (1991)
O Chão Salgado (1992)
Os Sensos Incomuns (1993) - Премія Португальського ПЕН-клубу та Гран-прі Каміло Кастело Бранко^[7]
O Senhor das Ilhas (1994)
As Vésperas Esquecidas (1999)