Народився у сім'ї бельгійського інженера, консультанта з питань інженерних проєктів. Він навчався в Брюсселі й закінчив у 1927 році факультет прикладних наук Вільного університету Брюсселя. Займався вивченням корозії та способами її запобігання[2]. До 1938 року він розробив діаграми «рівноважний потенціал-pH середовища». У 1939 році, безпосередньо перед початком Другої світової війни, представив на факультеті свою докторську дисертацію, під назвою «Термодинаміка розбавлених водних розчинів. Графічне відображення ролі рН і потенціалу». Війна та певна плутанина серед журі щодо знака електродного потенціалу завадили завершенню процесу його габілітації. Проте дисертація була захищена в Делфтському інституті технологій. Докторська дисертація Пурбе мала великий вплив на науку про корозію. Британський науковець Улік Р. Еванс[en] вважав цю роботу важливою та організував її англомовний переклад, опублікований видавництвом Edward Arnold[en] (Лондон) у 1949 році.
У 1949 році разом із 13-ма іншими електрохіміками Європи та США він був одним із засновників Міжнародного комітету термодинаміки та кінетики електрохімікатів (Comité International de Thermodynamique et de Cinétique Electrochimiques, CITCE). CITCE мав успіх. У 1971 році назва була змінена на Міжнародне електрохімічне товариство (ISE). У ньому налічується понад 1100 членів із 59 країн.
У 1951 році він заснував Бельгійський центр вивчення корозії CEBELCOR (Centre Belge d'Etude de la Corrosion), який став одним із перших у світі центрів, присвячених теоретичним та експериментальним дослідженням явищ корозії. У 1952 році Пурбе заснував комісію з електрохімії Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (IUPAC), і ця комісія в 1953 році упорядкувала хаотичний стан справ, який тоді панував у знаках електродних потенціалів.
Марсель Пурбе отримав свої найвидатніші результати під час досліджень у Вільному Брюссельському університеті. Його найвищим досягненням є визначення потенціалу рН, відоме як «Діаграма Пурбе[en]»[3]. Діаграми Пурбе — це термодинамічні діаграми, побудовані з використанням рівняння Нернста, які візуалізують взаємозв'язки між можливими фазами системи, обмеженими лініями, що представляють реакції між ними. Такі діаграми також відомі як фазові діаграми.
У 1963 році Пурбе видав «Атлас електрохімічних рівноваг»[4], який містив діаграми «потенціал-рН» для всіх хімічних елементів, відомих на той час. Пурбе та його колеги розпочати над ним працювати ще на початку 1950-х.
На знак високої оцінки заслуг та досягнень Марселя Пурбе його іменем названо нагороду, що вручається за сприяння міжнародному співробітництву з 1996 року на Міжнародному корозійному конгресі (англ.International Corrosion Congress) кожні на три роки[5].
На його честь Бразильська асоціація корозії назвала свою бібліотеку Бібліотекою Марселя Пурбе[6].
Нагороди і почесні звання
Бельгійська урядова премія Excellence Award (1922)
Нагорода від Королівського бельгійського товариства інженерів і промисловців (1933)
Atlas of Electrochemical Equilibria in Aqueous Solutions // Marcel Pourbaix. — National Association of Corrosion Engineers, 1974 — Electrochemistry — 644 p.
Pourbaix, Marcel Thermodynamics of Dilute Aqueous Solutions. — E. Arnold, 1949. — 136 p. — ISBN 0598960066
