Марсель Леу

Марсель Леу
Марсель Леу у Монці в 1930 році Марсель Леу у Монці в 1930 році
Загальна інформація
Прізвиська	«Левове серце»
Національність	француз
Громадянство	Франція
Народження	3 квітня 1888(1888-04-03) Фужер або Блуа, Франція
Смерть	19 липня 1936(1936-07-19) Довіль, Франція
Спорт
Вид спорту	автоспорт
Команда	Bugatti, ERA, Alfa Romeo, Maserati
Завершення виступів	19 липня 1936
Марсель Леу у Вікісховищі

Марсель Леу (фр. Marcel Lehoux), (нар. 3 квітня 1888 або 1889 — пом. 29 липня 1936) — французький автогонщик та підприємець, що все життя провів у Алжирі. Переможець кількох довоєнних гран-прі. Один із найкращих водіїв Bugatti.^[1]

Загинув на автоперегонах в Довілі, зіткнувшись із Ніно Фаріною.

Біографія

Марсель Леу народився 3 квітня 1888 чи 1889 року. Місцем народження вказують замок Фужер у Вандеї^[2] або містечко Блуа в долині Луари.^[3]

У 2-річному віці батьки перевезли його до Алжиру, що був в той час колонією Франції. Зростаючи в заможній родині, юнак мав забезпечене майбутнє. Займаючись торговельною справою, він уже в зрілому віці долучився до автоперегонів.

Вперше узяв участь у змаганнях у 1924 році в Алжирі із Brescia-Bugatti з об'ємом двигуна 1500 см³. Із Bugatti він брав участь і в подальших автоперегонах на території Північної Африки

У 1927 із Морісом Ростом Леу виграв 12 годин Сан-Себастьяну^[4] на Georges Irat.

У 1928-му — здобув перемогу на Гран-прі Алжиру та Гран-прі Туніса на Bugatti Type 35 й почав частіше відвідувати європейські гонки.

Найкращим сезоном для нього став 1933 рік, коли він на Bugatti Type 51 виграв Гран-прі По, Дьєпу та Монци й кілька разів побував на подіумі. Тоді ж Марсель став переможцем кількох гонок з підйому на пагорб у Франції.^[5]

Scuderia Ferrari, відмічаючи його успіхи, зробила Леу своїм пілотом. У складі команди «алжирець» став другим у Дьєпі, та третім на трасі Монтжуїк, пропустивши вперед Широна та Варці, й у Касабаланці, де його випередив той же Широн та Етанселен на Maserati. У Монако він був четвертим, а у Віші — п'ятим. Зіштовхнувшись з більш молодою та конкурентоспроможною опозицією стало зрозуміло, що пік його кар'єри вже пройшов.

1935 рік Марсель провів на приватній Maserati. Він став тринадцятим у рейтингу європейських пілотів. Його найбільшими здобутками стали четверті місця на Гран-прі Марни та Лотарингії. Також він виграв перегони по заїзду на пагорб в Еймутьє у серпні місяці.^[6]

У 1936-му Леу виступив на приватній Bugatti T51 в По, після чого став водієм ERA. В його розпорядженні опинилась полуторалітрова ERA-B класу вуатюретт. В Монако він став другим, у змаганнях острова Мен — п'ятим, на Нюрнбургрингу — четвертим, а в Альбі — знову здобув срібло.

Наступним був Гран-прі Довілю, на який Леу отримав дволітрову ERA-B. Пройшовши на ній більше половини дистанції, Марсель зіткнувся з Alfa Romeo Ніно Фаріни. Обидві автівки злетіли в повітря, а водії були викинуті на правий бік тротуару.^[7] Фаріна знепритомнів, а Леу, отримавши важкі травми, помер практично миттєво. Його ERA перекинулась та спалахнула, що дало привід для чуток про його загибель у полум'ї.^[2]

На сьомому колі тієї ж гонки потрапив в аварію Альбер Шамбо.^[8] За кілька днів він помер у лікарні.

Гран-прі Довілю більше ніколи не проводився. ^[9]

Особистість

Марселя Леу описували як низкорослого кремезного чоловіка. Він був дуже популярною та поважаною персоною, відомим своєю удачею напоказ, професіоналізмом та щедрістю у допомозі зростанню молодих пілотів.

На Гран-прі Марни у Реймсі у 1931 році він познайомився з мадемуазель Еллє Ніс, що виступала також на Bugatti. Вони швидко потоваришували і часто їздили на гоночні заходи разом. Їхня дружба була добре відомою у гоночному товаристві. Певною мірою він грав у її житті роль надійної фігури батька.^[10]

Також був близьким другом Філіпа Етанселена.^[2]

Перемоги

Рік	Назва	Місце проведення	Автівка	Звіт
1924	Гран-прі Анфи	Анфа	Bugatti	Звіт
1928	Гран-прі Алжиру	Стаеулі	Bugatti Type 35	Звіт
1928	Гран-прі Туніса	Карфаген	Bugatti Type 35	Звіт
1929	Гран-прі Алжиру	Стаеулі	Bugatti Type 35	Звіт
1930	Гран-прі Дьєпу	Дьєп	Bugatti Type 35	Звіт
1931	Гран-прі Женеви	Женева	Bugatti Type 51	Звіт
1931	Гран-прі Марни	Реймс	Bugatti Type 51	Звіт
1932	Гран-прі Марокко	Анфа	Bugatti Type 54	Звіт
1933	Гран-прі По	По	Bugatti Type 51	Звіт
1933	Гран-прі Дьєпу	Дьєп	Bugatti Type 51	Звіт
1933	Гран-прі Монци	Монца	Bugatti Type 51	Звіт

Цікаві факти

• Марсель Леу протегував своєму співвітчизнику Ґаю Моллу.

Примітки

1. Miranda Seymour «The Bugatti Queen: In Search of a French Racing Legend», Random House, New York — 2004. ISBN 1400061687 [1] (англ.)
2. Спогади автоспорту. Марсель Леу [2] [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
3. Автоперегони в історії. Марсель Леу [3] [Архівовано 19 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
4. Що носили назву Гран-прі Гіпускоа.
5. Підйом на пагорб [4] [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
6. Переможці перегонів з підйому на пагорб у 1931-1936 роках [5] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
7. Гран-прі Довілю. Відео [6] [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
8. Золота ера автоспорту. Альбер Шамбо [7] [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
9. Гран-прі Довілю [8] [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
10. Miranda Seymour «The Bugatti Queen: In Search of a French Racing Legend», Random House, New York — 2004. ISBN 1400061687 [9] (англ.)

Посилання

• Профіль на Driverdb.com [Архівовано 15 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Гоночна статистика Марселя Леу [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Золота ера автоспорту [Архівовано 29 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Ґай Молл та Марсель Леу [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Франко-алжирські гонщики [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Спорт»