PROFILBARU.COM

Марсель Бік
Марсель Бік
італ. Marcello Luigi Michele Antonio Bich
Народження:	29 липня 1914
	Турин, Королівство Італія
Смерть:	30 травня 1994 (79 років)
	Неї-сюр-Сен
Громадянство:	Італія; Франція; Королівство Італія
Кар'єра
Bic	засновник
Освіта	Паризький університет і Ліцей Карно (1931)
	Марсель Бік у Вікісховищі

Барон Марсель Бік (фр. Marcel Bich; фр. вимова: [bik]; 29 липня 1914, Турин, Італія — 30 травня 1994, Париж, Франція) — засновник і співзасновник компанії Bic, світового лідера з виробництва одноразових кулькових ручок.

Життєпис

Народився 29 липня 1914 року в Турині, у франкомовній північній частині Італії, де й розпочав навчання^[6]. Батько Марселя, Еммануїл, був цивільним інженером і постійно мандрував разом із сином. Після переїзду сім'ї спочатку до Іспанії, а потім до Франції^[7] Марсель два роки провів у Мадриді в «Ліцеї Франсез». Середню освіту завершив у Домініканській школі в Бордо (Франція)^[6].

1932 року отримав французьке громадянство і розпочав навчання в коледжі «Ліцей Карно», де вивчав математику та філософію^[7]. 1939 року отримав диплом юриста^[6].

Бізнес

Після закінчення коледжу «Ліцей Карно» влаштувався в машинобудівну компанію менеджером із виробництва, а потім працював виконавчим менеджером з продажу в компанії з виробництва авторучок «Стефенс»^[6]. Після закінчення Другої світової війни 1945 року разом з Едуардом Буффардом організували виробництво стрижнів для кулькових ручок^[8]. Аж до 1949 року займався доопрацюванням своєї власної одноразової кулькової ручки, перший зразок якої випустив 1950 року.

Вперше одноразову кулькову ручку Bic Cristal, ціною 23 центи, представлено 1953 році^[9], а вже на середину 1960-х років компанія Біка BIC виробляла понад мільярд ручок на рік за ціною 10 центів. 1957 року Бік купив шведську фірму «Беллограф» і вийшов на американський ринок^[9]. 1958 року придбав американську компанію «Вотермен Пен» і закріпився на американському ринку^[10].

Також компанія Bic знаменита одноразовими бритвами, які вперше випущено 1976 року^[9]^[11]. 1993 року компанія Bic декларувала прибуток від світових продажів понад 1 млрд доларів США і 70 млн чистого доходу^[12].

Перегони на яхтах і вітрильний спорт

Бік був захопленим моряком. Він профінансував участь у чотирьох регатах на Кубок Америки у 1970, 1974, 1977 та 1980 роках, і 1998 року введений, посмертно, до Зали слави Кубка Америки^[en].^{[джерело?]}

Особисте життя

Був одним із трьох дітей у родині (сестра Марія Тереза Луїза Антуанетта Леандра Бік (1913–1970), брат Альберт Бік (1916–1989)).^[13]

1937 року одружився з Луїзою Шамуссі (фр. Louise Chamussy). Після її смерті 1950 року, одружився з Жаклін де Дюфур (фр. Jacqueline de Dufourq; 1911–2007, розлучились) і 1956 року з Лоранс Кур'є де Мер (фр. Laurence Courier de Mère; 1932–).^[14] Мав 11 дітей.

Уникав інтерв'ю та не любив фотографуватися.