Марсель Ішак

Марсель Ішак
Ім'я при народженні	фр. Marcel Léon Ichac[1]
Народився	22 жовтня 1906(1906-10-22)[2][3]^[…] Рюей-Мальмезон[1]
Помер	9 квітня 1994(1994-04-09)[2][3]^[…] (87 років) Езанвіль[5][1]
Поховання	Цвинтар Пассі
Країна	Франція[6]
Діяльність	мандрівник-дослідник, журналіст, кінорежисер, фотограф, альпініст, режисер
Alma mater	École nationale supérieure des arts décoratifs^d
Знання мов	французька[3]
Батько	Eugène Ichac^d
Брати, сестри	Pierre Ichac^d
Нагороди	премія «Оскар» за найкращий ігровий короткометражний фільм (1962)
IMDb	ID 0406685

Аннапурна І з висоти 4500 м

Марсель Ішак (22 жовтня 1906(19061022), Рюей-Мальмезон, Франція — 9 квітня 1994, Езанвіль (Валь-д'Уаз), Франція) — відомий французький режисер, продюсер, альпініст, гімалаїст, член Команди Кусто.

Був у складі французької експедиції, яка в 1950 р. вперше підкорила восьмитисячник — Аннапурну (8091 м). Тоді на вершину піднялися Моріс Ерцог і Луї Лашеналь^[7].

Публікації

• À l'assaut des Aiguilles du Diable, 1945, вид. Jean Susse.
• Regards vers l'Annapurna, 1951, вид. Arthaud. Фото: Марсель Ішак, Моріс Ерцог, Гастон Ребюффа.
• Quand brillent les Etoiles de Midi, 1960, вид. Arthaud.

Фільмографія

Режисер

• Ski de printemps (1934).
• 4100, ascension à ski des Ecrins (бл. 1934).
• De Nice à Chamonix à ski (1935).
• Poursuites blanches (1936).
• 36 chandelles (1936).
• Karakoram, Leone d'Argento, Кінофестиваль у Венеції (1937).
• Missions de la France (1939).
• Pélerins de La Mecque (1940).
• Le Médecin des neiges (1942)).
• A l'Assaut des Aiguilles du Diable (1942), «Grand prix du documentaire» 1943.
• La clef des champs (1941–1947).
• La soudure de l'aluminium (1942), L'Industrie française de l'aluminium (1942)
• Sondeurs d'abimes (1943).
• Tempête sur les Alpes (1944–1945).
• Ski de France (1947).
• Carnet de plongée (1948).
• Padirac, rivière de la nuit (1948).
• Vite et léger (vers 1948 ?).
• Victoire sur l'Annapurna (1950).
• Groenland, 20.000 lieues sur les glaces (французька полярна експедиція: Paul-Émile Victor, нагорода за документальний фільм на Кінофестивалі в Каннах (1952).
• Nouveaux Horizons (1952).
• Pechiney (1955).
• Ce métal a 100 ans (1955).
• Les danses de Tami (1955).
• Les Etoiles de Midi (1958), нагорода Гран-прі франц. кіно 1959, Trento, Belluno, Cortina d'Ampezzo.
• Le conquérant de l'inutile (1967).
• La légende du lac Titicaca (1968).
• 50 ans ou la vie d'un skieur (1970).
• Karakoram, 1936–1986 (1968).

Продюсер

• La Rivière du hibou (реж. Robert Enrico) (1962), Золота Пальма на Кінофестивалі в Каннах 1962, Оскар, 1963.
• Le Maillon et la chaîne (The link and the chain) Jacques Ertaud i Bernard Gorki (1963).
• Le Monde sans soleil (1964), Оскар 1964.

Співпраця

• L'Aiguille verte, реж. Samivel (1934?).
• Le Monde du silence, реж. Jacques-Yves Cousteau i Louis Malle (1956), Золота Пальма на кінофестивалі в Каннах, 1956, Оскар).

Актор

• Alpinisme (1933).

Див. також

• Моріс Ерцог
• Аннапурна

Література

• Эрцог М. Аннапурна. — М.: Физкультура и спорт, 1960.

Ресурси Інтернету

• Marcel Ichac IMDb [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Первовосхождения на восьмитысячники [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.]

Виноски

1. Fichier des personnes décédées
   d:Track:Q80900474
2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
5. Freebase Data Dumps — Google.
   d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
6. RKDartists
   d:Track:Q17299517
7. Хоча Аннапурна — перший восьмитисячник, що скорився людині, на сьогодні успішних сходжень на неї було менше, ніж на будь-який інший восьмитисячник, а смертність — найвища. До 2000 р. на вершині Аннапурни побувало 106 сходжувачів, і 55 людину гора забрала собі. До речі друге сходження на Аннапурну було здійснено тільки через 20 років, в 1970 р. англійцями М. Даємом і Д. Евансом. Ця вершина залишається найбільш важкодоступною в Гімалаях

Аннапурна Гімал з північного сходу. З ліва на право: Аннапурна ІІ і IV (тісно разом); Аннапурна ІІІ і Гангапурна; Аннапурна І