Марґері́т Лонґ (Marguerite Long; *13 листопада 1874, Нім — †13 лютого 1966) — французька піаністка.
Народилася в Німі, Франція. Навчалася в Анрі Фіссо в Паризькій консерваторії, закінчивши її 1891-го з premier prix. З 1906 по 1940 рік викладала у Паризькій консерваторії, серед учнів — Жак Ферві, Віллем Іб, Самсон Франсуа, Зварт Саркіссян. У 1906-му одружилася з музикознавцем і офіцером армії Жозефом де Марльяфом. 1914-го стала вдовою, оскільки чоловік загинув на війні.
До репертуару Марґеріт Лонґ входили переважно твори французьких композиторів, а також Шопена і Шумана. Вона була особисто знайома з Дебюссі і Равелем, з останнім гастролювала у 1930-х, виконуючи його фортепіанний концерт, яким диригував автор. У ці ж роки знайомиться з композиторами «Французької шістки».
У 1850-ті роки 8 французьких композиторів подарували Марґеріт Лонґ на 80-ліття спільно написані «Варіації на ім'я Марґеріт Лонґ». Даріус Мійо так оцінив піаністку:
| Марґеріт Лонґ — артистка, яка присвятила себе Франції. Свою любов Вона віддала й сучасній музиці. Ось чому з почуттям вдячності ми зробили цей подарунок, вклавши в нього частку нашого серця.
|
.
Лонґ заснувала (укупі зі скрипалем Жаком Тібо) міжнародний конкурс піаністів і скрипалів, який тепер носить їхні імена.
Література
- Dunoyer, Cecilia, Marguerite Long: a Life in French Music, 1874—1966, 1993) (with discography)
- Long, Marguerite, Au piano avec Claude Debussy, 1960 (Eng. 1972)
- —, Le Piano, 1959
- —, La Petite Méthode de piano, 1963
- —, Au piano avec Gabriel Fauré, 1963 (Eng. 1980)
- Long, Marguerite and with Pierre Laumonier, Au piano avec Ravel, 1971 (Eng. 1973)
- Weill, Janine, Marguerite Long: une vie fascinante, 1969
