Зіна давно розлучена. Вона працює маляркою і виховує сина. Коли вона знаходить своє кохання, то офіційно оформляє стосунки зі своїм обранцем, чарівним і милим чоловіком, який вже давно впорався зі своїми проблемами з випивкою. Та син не хоче ділити матір з кимось ще, він влаштовує нареченим справжнє випробування їхніх почуттів.
За визнанням режисера Мельникова, найменше знімальна група хотіла створити сентиментальну стрічку. Частина зйомок картини проходила в справжній, щойно побудованій московській «хрущовці». Квартира була настільки маленькою, що камеру повісили на прикріпленій до стелі рейці. Під час зйомок у Мельникова народилася дочка Ольга.
На головну жіночу роль спочатку пробувалися безліч зірок того часу, включаючи Нонну Мордюкову та Інну Макарову. Овчинникова, яка згодом і зіграла Зіну, взагалі не входила в плани Мельникова, оскільки мала репутацією комедійної акторки. Проте вона вразила постановника своєю байдужістю до слави:
Але коли побачив її проби, вона мене просто зачарувала своєю відкритістю, природністю і якоюсь майже дитячою відданістю своїй справі. Але коли по закінченню проб я сказав, що вона затверджена, раптом випалила: «Ні, я зніматися не буду!». — «Чому?» — здивувався. «Ну як же, - сказала Люсьєна, — моїм партнером повинен бути сам Олег Єфремов! А хто я така, щоб зніматися з ним у парі?»
— Віталій Мельников
Єфремов, підмічає Мельников, будучи непростою в спілкуванні людиною, відразу ж знайшов спільну мову з Овчинниковою і багато їй допомагав.
Коли фільм був закінчений, в Центральному Будинку кіно мала відбутися прем'єра, яку постійно переносили. У підсумку преса цілком розгромила стрічку Мельникова, заявивши, що вона «очорнює радянську дійсність, представляє робочий клас грубим і неотесаним і спотворює його».
