У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ліфшиц.
Віктор Ісаакович Ліфшиц (1924—2013, Харків, Україна)[1] — радянський та український архітектор, Заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури, лауреат Державної премії України.
Життєпис
Брав участь у Другій світовій війні.[2]
У 1950 р. закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту.[2]
Працював у Харківському гірничо-індустріальному інституті.[2]
З 1951 р. працював в Українському державному інституті з проектування вищих навчальних закладів «Укрдіпровуз», пройшов шлях від архітектора до директора і головного архітектора інституту.[2]
Заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури, лауреат Державної премії України.[2]
Похований 2 липня 2013 р. на 13-му міському кладовищі Харкова.[2]
Творчий доробок
Автор і керівник проектів будівель та комплексів вишів України, Росії, Болгарії.[2]
Переможець міжнародних і регіональних архітектурних конкурсів.[2]
Один з авторів теорії розвитку планувальних структур навчальних закладів.[2]
Нагороджений орденами «За мужність», «За заслуги» і медаллю «Визволитель Харкова».[2]
Примітки
Посилання
