1976 року вперше були проведені дві окремі Паралімпіади — літня й зимова. До 1992 року Зимові Паралімпійські ігри проходили того ж календарного року, що й Літні Паралімпійські ігри. Починаючи з 1994 року зимові Паралімпіади проходять у проміжку між двома літніми Паралімпіадами[1].
МПК виділяє шість категорій інвалідності, що застосовуються як до літніх, так і зимових паралімпійських ігор. Спортсмени з однієї з цих категорій інвалідності здатні конкурувати у літніх або зимових Паралімпійських іграх, хоча і не в кожному виді спорту можна брати участь спортсменам з кожної з цих категорій інвалідності[4]:
Часткова або повна втрата щонайменше однієї кінцівки.
Інтелектуальна інвалідність. Спортсмени зі значним порушенням інтелектуального функціонування та пов'язаними обмеженнями поведінки.
Інвалідні візки. Спортсмени з травмами спинного мозку та іншими порушеннями, які потребують для участі в змаганнях використання інвалідного візка.
Слабозорі. Спортсмени з порушеннями зору, починаючи від часткової втрати зору до повної сліпоти.
Інша інвалідність. Спортсмени з фізичними вадами, які не підпадають під строгі критерії однієї з перерахованих вище п'яти інших категорій, карликовість, розсіяний склероз або вроджені вади кінцівок.[4]
.JPG)
.svg){kind=small}
.svg)
.svg){kind=logo}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
