На більшій частині екорегіону домінує вологий континентальний клімат (Dfb або Dfa за класифікацією кліматів Кеппена). Літо в регіоні тепле або спекотне, а зима холодна. У канадській частині регіону літо вологе, тепле або спекотне, а зима м'яка, сніжна. Середньорічна температура тут становить близько 8 °C, середня літня температура — 18 °C, а середня зимова температура — -2,5 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 750 до 900 мм, які рівномірно розподілені протягом року. Влітку в екорегіоні часто трапляються торнадо.
В екорегіоні також зустрічаються різні нелісові рослинні угруповання, які сприяють загальному високому біорізноманіттю регіону. На реліктових низинних болотах та торф'яниках, що зустрічаються у післяльодовикових западинах, ростуть трикутнолисті тополі (Populus deltoides), американські осики (Populus tremuloides), чорні тупело[en] (Nyssa sylvatica), сірі берези (Betula populifolia), чорні берези (Betula nigra), американські модрини (Larix laricina) та західні туї (Thuja occidentalis). Тут також зустрічаються кущі чашечкової торф'яниці (Chamaedaphne calyculata) і гренландського рододендрона (Rhododendron groenlandicum) та орхідеї драконячі пащі[en] (Arethusa bulbosa). Подекуди в регіоні трапляються невеликі ділянки соснових лісів, в яких домінують сосни Веймута (Pinus strobus). Від Великих рівнин на схід до центрального Огайо простягається ізольований пояс високотравних прерій[en], відомий як Прерієвий півострів[en], де зустрічаються такі рідкісні рослини, як королівська смілка[en] (Silene regia). Подекуди вздовж берегів Великих озер зустрічаються великі ділянки боліт та дюни. Важливим фактором, який впливає на видовий склад та структуру лісів регіону, є характер ґрунтів. На поширення реліктових прерій та дубових саван впливає частота пожеж та глибина ґрунтових вод. Територія екорегіону є найпівнічнішою межею поширення для багатьох каролінських видів рослин.
Природа екорегіону дуже сильно постраждала від діяльності людини: розвитку сільського господарства Кукурудзяного поясу, розвитку промисловості та розширення передмість. Майже 99 % природного рослинного покриву було знищено, а його крихітні залишки є значно деградованими і фрагментованими. Втрати водно-болотних угідь були особливо серйозними: Огайо втратило 90 % своїх водно-болотних угідь, а у Південному Мічигані було знищено 80 % модринових боліт. Від прерій регіону залишилися лише невеликі ділянки вздовж залізниць, на кладовищах піонерів та на інших цілинних ділянках.
.jpg)
