Лінус Торвальдс

Лінус Торвальдс
швед. Linus Torvalds
Ім'я при народженні	Лінус Бенедікт Торвальдс
Народився	28 грудня 1969(1969-12-28) (54 роки) Гельсінкі, Фінляндія
Громадянство	Фінляндія,  США
Національність	шведськомовний фін[1]
Місце проживання	Гельсінкі Санта-Клара
Діяльність	програміст
Галузь	інженер програмного забезпечення
Alma mater	Гельсінський університет
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Знання мов	Finland Swedish^d, фінська і англійська[2]
Заклад	Transmeta, Open Source Development Labs^[d], Linux Foundation і Гельсінський університет
Членство	Шведська королівська академія інженерних наук
Magnum opus	Ядро Linux, Git і Subsurface^d
Конфесія	атеїзм[3]
Батько	Нільс Торвальдс
Мати	Anna Torvalds^d
Родичі	Ole Torvalds^d
Брати, сестри	Leo Torvalds^d, Christopher Torvalds^d, Alexander Torvalds^d і Sara Torvalds^d
У шлюбі з	Туве Торвальдс
Діти (3)	Patricia Miranda Torvalds^d, Daniela Yolanda Torvalds^d і Celeste Amanda Torvalds^d
Нагороди	Технологічна премія тисячоліття (2012) Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (2014) Suuret suomalaiset^d медаль Лавлейс (2000) honorary doctor of Stockholm University^d (1999) EFF Award^d (1998) doctor honoris causa of the University of Helsinki^d (червень 2000) CHM Fellow Awards (2008) Зал слави Інтернету (2012) Європеєць року^d (2001) IEEE Masaru Ibuka Consumer Electronics Award^d (2018) Nokia Foundation Recognition Award^d
IMDb	ID 1127735
Сайт	torvalds-family.blogspot.com
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

2002

Лінус Бенедікт Торвальдс (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінсько-американський програміст, започаткував розробку ядра Linux, є її головним архітектором, а також автор найвідомішої розподіленої системи керування версіями файлів Git. 2012 року за створення Linux нагороджений премією Millennium Technology Prize^[4].

Біографія

Лінус — шведськомовний фін^[1]. Прізвище його шведського роду спершу звучало, як Торвальд, однак його дідусь, поет Олє Торвальдс вирішив змінити його на Торвальдс, щоб надати йому «більш фінського забарвлення».

Мати — Анна Торвальдс, журналістка; батько — Нільс Торвальдс. Обидва його батьки були радикалами кампусу в Гельсінському університеті в 1960-х.

Лінус навчався в Гельсінському університеті у 1988—1996 роках, закінчивши його у ступіні магістра комп'ютерних наук.^[5]

У 1990 році він придбав IBM PC з мікропроцесором Intel 80386 і почав працювати над розробкою ядра операційної системи Лінукс, на що його надихнула інша система — Minix.

Одружений з Туве Торвальдс, 6-тиразовою чемпіонкою Фінляндії з карате. Вони познайомилися у 1993 році й мають трьох доньок.

З 1997 по 2003 роки Торвальдс працював у Сан Хосе, Каліфорнія на компанію Transmeta. З 2003 року почав працювати для OSDL зі свого дому в Сан Хосе. У червні 2004, Торвальдс переїхав у Портланд, Орегон, щоб працювати для OSDL в Бівертон, Орегон головним архітектором Лінукса.^[6]

Linux

Символ Linux (Тукс)

У 1981 році Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ «Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати комп'ютерні журнали і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері.

Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — «Sinclair QL», тоді коштувала майже 2000 доларів США.

Після закінчення школи Лінус вступив до Гельсінського університету на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії.

Значною подією в житті Торвальдса було прочитання ним книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation','ISBN 0-13-638677-6'). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix».

Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»^[7]:

From: [e-mail] (Лінус Торвальдс Бенедикт)
Newsgroups: comp.os.minix
Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix?
Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи
Keywords: 386, preferences
Message-ID: <[e-mail]>
Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT
Organization: Університет Гельсінкі

Привіт, всім, хто користується Minix-

Я роблю (вільну) операційну систему (це лише хобі, і вона
не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT.
Робота над нею почалася в квітні і скоро буде завершена. Я б хотів
отримати які-небудь відгуки про те, що людям подобається/не подобається в Minix, бо
моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи
(з практичних міркувань) серед усього іншого).

Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює.
Мається на увазі, що в мене з'явиться щось практичне через кілька
місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості.
Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-)

        Лінус ([e-mail])

PS. Так, у неї немає ніякого коду з Minix, і в неї є багатонитева
файлова система. Вона НЕ переносима (використовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і,
ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім твердих дисків
AT, тому що це все, що в мене є :-(.

17 вересня 1991 року Лінус виклав сирцевий код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.

Автор «Minix», професор Ендрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою архітектури системи: «Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».^[8]

Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував Linux за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.

Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.

Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проєкту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux», проте правильніше було б називати її «GNU/Linux»). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.

В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.

Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використанням^[9] за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі.

Популярність

• У 1996 — астероїд № 9793 був названий ім'ям Торвальдса.
• У 1998 — отримав приз EFF Pioneer Award.
• У 1999 — отримав статус доктора наук Стокгольмського Університету.
• У романі «Криптономікон» Ніла Стівенсона описані характеристики тих, хто використовує «Finux» — Unix-подібних операційних систем, розроблених у Фінляндії.

Лінус Торвальдс в Австралії. Фотографія 2008 року

• У 2000 — отримав ступінь доктора наук Університету Гельсінкі.
• Нагороджений медаллю за розвиток інформаційних систем.
• У журналі «Time», в опитуванні «Людина століття», Торвальдс зайняв 17 місце.
• У 2001 — розділив Приз Такеда за соціально-економічне процвітання з Річардом Столлманом та Кеном Сакамурою.
• Одного з персонажів фільму «Пароль „Риба-меч“» — хакера номер один — кличуть Axl Torvalds.
• У 2004 — він названий одним з найвпливовіших людей журналом «Time» в статті «Лінус Торвальдс: Чемпіон вільних програм».
• В опитуванні «100 знаменитих фінів всіх часів», Торвальдс зайняв 16 місце.
• У 2005 — проявив себе, як «найкращий керуючий» в огляді «BusinessWeek».
• У серпні 2005 Торвальдс отримав нагороду від Reed College.
• У 2006 — «Time» назвав його одним з революційних героїв останніх 60 років.
• Журнал «Business 2.0» назвав його одним з «10 людей-нематеріалістів», тому що розвиток Лінукса має індивідуальні риси Торвальдса.
• У 2008 — він офіційно представлений Музеєм історії комп'ютерів у Каліфорнії.
• 22 жовтня 2008 — Музей історії комп'ютерів відзначив творця Лінукс Лінуса Торвальдса, операційна система якого стала каталізатором руху за відкрите ПЗ, яке кинуло виклик традиційній пропрієтарній схемі інтелектуальної власності.

Див. також

• Закон Лінуса
• 9793 Torvalds — астероїд, названий на честь Лінуса Торвальдса.
• Фільм «Revolution OS»
• Git
• Just for Fun

Цікавинки

• В дитинстві Лінус читав книги доброї знайомої свого діда — Туве Янссон.
• Лінус пише вірші шведською.

Примітки

1. Interview: Linus without Linux. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Interview: Linus Torvalds | Linux Journal
4. Technology Academy Finland — Stem cell pioneer and open source software engineer are 2012 Millennium Technology Prize laureates. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 14 червня 2012.
5. NODES research group. Cs.helsinki.fi. 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2010. Процитовано 13 березня 2010.
6. Rogoway, Mike (7 червня 2005). Linus Torvalds, Incognito Inventor. The Oregonian. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014. A sort of anti-celebrity, he is plainly ambivalent about fame and content to stay nestled at home in a tony cluster of million-dollar houses atop the densely forested hills of the Dunthorpe neighborhood.
7. What would you like to see most in minix?^{[недоступне посилання]} (англ.) в comp.os.minix [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
8. LINUX is obsolete [Архівовано 27 травня 2022 у Wayback Machine.] (англ.) в comp.os.minix [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
9. Linus Explains Linux Trademark Issues [Архівовано 6 червня 2004 у Wayback Machine.] (англ.) на Slashdot

Література

• Linus Torvalds; David Diamond. Just for fun: the story of an accidental revolutionary. — 262 с.

• Лінус Торвальдс, Девід Даймонд. Just for fun [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.] в бібліотеці Мошкова

Ресурси тенет

• Особистий блог [Архівовано 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю Лінуса телеканалу CNN [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• FAQ (рос.)
• Підбірка фотографій (рос.)
• Особиста сторінка Лінуса Торвальдса [Архівовано 8 травня 1999 у Wayback Machine.] (англ.)
• FAQ [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Softpanorama Несанкціонована біографія Лінуса Торвальдса [Архівовано 13 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (англ.) — критика Лінуса Торвальдса і його операційної системи.
• Критика «Linux» (англ.) Ендрю Таненбаум в 1991 р. і наступна дискусія.
• Ендрю Таненбаум про «Лінуксі» (2004) [Архівовано 18 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Інтерв'ю з Лінусом Торвальдсом, 1 березня 1994 [Архівовано 26 лютого 2002 у Wayback Machine.] (англ.)
• Особиста сторінка Лінуса Торвальдса (не підтримується) [Архівовано 12 березня 2005 у Wayback Machine.]