Латинський хрест (лат.crux ordinaria), також званий довгий хрест, хрест Розп'яття, хрест Заходу, хрест Життя, хрест Страждання (лат.crux immissa) — чотирикінцевий хрест, у якого вертикальна поперечина (лат.staticulum) довша від горизонтальної (лат.patibulum), яка розташована вище середини вертикальної і ділиться нею навпіл.
В язичництві
Вважається, що хрест символізує союз неба і землі: поздовжня поперечина являє божественне, а поперечна — земне.
Зображення хреста з довгою підставою знаходили в Китаї і Африці.
Стародавні скандинави носили натільні хрести, як захисний талісман, символ молота Мйольнір — зброї бога Тора, захисника від злих сил.
Хрест із фігурою Ісуса називають Розп'яттям і використовують як декоративний елемент прикраси стін. Часто католицькі церкви мають форму латинського хреста: основна нава являє собою вертикальну поперечину хреста, а поперечна нава (трансепт) — горизонтальну.
У масонстві
У масонстві латинський хрест називають хрестом Страстей і разом з іншими зображеннями, такими як корона або терновий вінець, можуть позначати ранг члена ложі.
Латинський хрест використовується на декількох прапорах: Ресіфі (Бразилія), Пернамбуку (Бразилія), Тукуман (Аргентина). Крім того, довгий хрест, повернутий на 90° ліворуч, називають скандинавським хрестом, такий хрест міститься на прапорах багатьох країн, територій і народів, зокрема, на прапорах скандинавських країн — Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії та Ісландії.
