Латвійсько-радянський мирний договір (1920)

Латвійсько-радянський мирний договір
Тип	Мирний договір
Підписано	11 серпня 1920
Закінчився	1940 (початок Радянська окупація Латвії (1940)
Сторони	Латвія Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка Мирний договір

Підписання договору в Ризі

 

Історія Латвії

Доісторична Латвія Культура ямково-гребінцевої кераміки (4 та 3 тисячоліття до н. е.) Угро-фінські народи Культура шнурової кераміки (кін. З — сер. 2 тисячоліття до н. е.) Балти Епоха вікінгів (9 — першої половини 11 сторіч н. е.) Шлях із варягів у греки Чудь Середньовіччя Курляндія, Семігалія, Латгалія, Селія Лівонія Герцікське князівство Кукейноське князівство Орден мечоносців (1204—1237) Лівонський орден (1237—1561) Лівонська конфедерація (1207—1561) Ганзейський союз (1157—1669) Новий час Лівонська війна (1558—1583) Віленська унія (1561) Герцогство Курляндії і Семигалії (1562—1795) Шведська Ліфляндія (1629—1721) Велика Північна війна (1700—1721) Ліфляндська губернія (1712—1918) Курляндська губернія (1795—1918) Новітній час Перша світова війна (1914—1918) Обер Ост (1914—1918) Берестейський мир (1918) Герцогство Курляндії і Семигалії (1918) Латвійська війна за незалежність (1918—1920) Об'єднане Балтійське герцогство (1918) Латвійська Республіка (1918—1940) Державний переворот (1934) Пакт Молотова — Ріббентропа (1939) Друга світова війна (1939—1945) Окупація балтійських країн (1940) Рейхскомісаріат Остланд (1941—1945) Латвійська РСР (1940—1941, 1944—1990) Лісові брати (1944—1953) Сучасність Латвійська Республіка (з 1990 року)

Латвійсько-радянський мирний договір, також відомий як Ризький договір, був підписаний 11 серпня 1920 року представниками Латвійської Республіки та Радянської Росії . Це офіційно завершило війну за незалежність Латвії .

У статті II договору Радянська Росія визнавала незалежність Латвії непорушною «на всі майбутні часи». ^[1]

Хронологія

• 11 листопада 1918: Закінчення Першої світової війни
• 18 листопада 1918: проголошено Латвійську Республіку
• 1 грудня 1918: Червона армія вторглася в Латвію
• 17 грудня 1918: утворено Латвійську Соціалістичну Радянську Республіку
• 13 січня 1920: Уряд Латвійської Соціалістичної Радянської Республіки йде у відставку
• 1 лютого 1920: між Росією і Латвією було підписано перемир'я
• 11 серпня 1920: латисько-радянський мирний договір підписаний
• 4 жовтня 1920: У Москві відбувся обмін ратифікаційними грамотами, і договір набрав чинності.

Фон

Після Першої світової війни радянська Росія хотіла повернути Латвію, оскільки вона колись була частиною Російської імперії. ^[2] Червона армія вторглася в Латвію в 1918 році після того, як прем'єр-міністр Латвії Карліс Улманіс проголосив її незалежність. Червона армія змогла захопити столицю Ригу, а радянський уряд змінив Ульманіса. Німеччина послала війська, щоб допомогти Латвії витіснити більшовицькі війська, але після того, як це було зроблено, німці відмовилися залишити, порушуючи Версальський договір . Після того як 3-я дивізія естонської армії вигнала німецькі війська, радянські війська знову виступили на Ригу. Ці війська були витіснені з Латвії на початку 1920 року. Латвійсько-радянський мирний договір формально завершив війну за незалежність Латвії.

Положення договору

Договір складався з двадцяти трьох статей і стосувався суверенітету латвійської держави. Перша стаття зазначала, що «стан війни, який існує між сторонами, припиняється з дня набрання чинності цим мирним договором». ^[3] Стаття 2 проголошувала незалежність і суверенітет Латвії, а стаття 3 встановлювала кордони Латвійської держави, а також встановлювала кінцеві терміни, до яких іноземні війська повинні залишити Латвію. Статті 4-6 стосувалися військових справ і збитків від війни, стаття 7 - положень про повернення військовополонених, якщо вони бажають повернутися. Статті з 8 по 9 стосувалися громадянства, репатріації біженців і майнових позовів. Дорослі віком від 18 років могли вільно обирати латвійське чи російське громадянство, за замовчуванням особи були громадянами держави, в якій вони проживали на момент підписання договору. Статті з 11 по 16 стосувалися репарацій, які Росія повинна була зробити латвійській державі та її громадянам. Статті 17 і 18 стосуються комерційних, транзитних, поштових і навігаційних домовленостей, а стаття 19 - дипломатичних відносин. Стаття 20 стосується питань громадянства, а стаття 21 створила комісію для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес. Статті 22 і 23 стосуються технічних деталей договору, таких як мова та ратифікація.

Наслідки договору

Хоча договір містив положення про репарації, Латвія не мала практичного засобу для відновлення своєї промислової інфраструктури, значна частина якої була вивезена до Росії. Сільське господарство та необхідна земельна реформа стали центром економічного розвитку нової держави. ^[4]

Дивись також

• Війна за незалежність Латвії
• Історія Латвії#незалежності
• Радянсько-Литовський мирний договір
• Тартуський договір (Естонія-Росія)
• Тартуський договір (Фінляндія-Росія)
• Ризький мир (Польща, Радянська Росія та Радянська Україна)

Список літератури

1. Peace Treaty between Latvia and Russia. Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Latvia. Процитовано 4 травня 2008.
2. Kohn, George Childs. “Treaty of Riga (1920).” Dictionary of Historic Documents. Revised ed. Modern World History Online. Web. 27 January 2010.<http://www.fofweb.com/‌NuHistory/‌default.asp?ItemID=WE53&NewItemID=True >.
3. “Peace Treaty between Latvia and Russia.” Ministry of Foreign Affairs Website. Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Latvia, n.d. Web. 1 February 2010.<http://www.worldlii.org/int/other/LNTSer/1920/63.html>.
4. Latvian Institute Website. Latvian Institute, n.d. Web. 1 February 2010.<http://www.li.lv/>.

Бібліографія