Ку́бок Ча́но[1][2] (італ. Coppa Ciano) або Ку́бок Монтене́ро (італ. Coppa Montenero — Кубок Чорногори) — відомі автомобільні перегони в Італії. Назва «Кубок Чано» використовувалась у 1927—1939 роках.
Історична довідка
Починаючи з перших змагань, автомобільні перегони в Італії стали дуже популярними. Відразу після Першої світової війни було побудовано декілька гоночних трас. Варто відзначити, що серед них була траса Montenero Circuit[en] у Ліворно, що стала домашньою для щорічного змагання за Кубок Монтенеро з 1921 року. На початках у перегонах брали участь лише місцеві гонщики і організатори мали серйозні фінансові проблеми. Але у 1923 році турнір був узятий під контроль Автомобільним клубом Італії, що убезпечило його від банкрутства[3].
У 1927 році в Ліворно з'явився морський герой і політик Костанцо Чано[en] (італ. Costanzo Ciano), який придумав і проспонсорував трофей за перемогу — кубок Чано. На початку трофей вручався за перемоги в гонках через тиждень після Кубка Монтенеро. Але у 1929 році Кубок Чано став головною подією, і з цього часу ця назва стала загальноприйнятою.
Гонщик Еміліо Матерассі вигравав перегони 4 рази підряд у 1925—1928 роках, за що заслужив прізвисько «Король Монтенеро».
У тридцяті роки італійський гонщик член зали Слави Таціо Нуволарі вигравав гонку п'ять разів, більше ніж будь-хто. Особливо значимою стала перемога у 1936 році, де він обійшов потужні німецькі автомобілі. Ця перемога стала однією з причин включення траси Монтенеро до Гран-прі Італії в 1937 році, замість використовуваної зазвичай Монци[4].
У 1939 році гонки в класі «Вуатюретт[en]» були постійними. Остання пройшла перед Другою світовою війною, потім гонки перервалися на багато років[5].
У 1947 році пройшли 20-ті фінальні перегони Кубка Монтенеро на автомобилях 1500 см³ без турбонаддуву[6]. Через зв'язки Костанцо Чано з фашистським режимом перегони перестали називатись Кубком Чано.
Переможці Кубка Чано
* У 1937 році перегони мали статус Гран-прі Італії
Примітки
Посилання
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
