Народилася 3 травня1925 р. в Казахстані, в м. Кизил-Орда. Рано втративши батька, разом з мамою переселилася до Ташкенту. Навчалась на будівельному факультеті Середньоазіатського індустріального інституту[en], який закінчила в 1948 р. Під час практики на будівництві театру в Ташкетні познайомилася з майбутнім чоловіком Василем Гнатовичем Крейтором — лейтенантом, родом з Вільшанки, який після поранення на фронті служив заступником начальника табору для полонених німців і японців, які й будували той театр. А з часом вони одружилися. Невдовзі народився перший син Михайло. Так склалося, що середньоазійський клімат виявився шкідливим малюкові, тож влітку 1949 р. переселилися на батьківщину чоловіка — Кіровоградщину. В кінці 1949 р., призначена головним архітектором майстерні в Кіровоградському науково-дослідному інституті «Облпроект». В 1962–1968 рр. обіймала посаду головного архітектора міста. Добиваючись дозволів у Києві й Москві на будівництво, аргументовано переконувала державних посадовців у доцільності для Кіровограда архітектурно-будівельних змін.
В 1968–1982 рр. — головний архітектор Кіровоградської філії інституту «Укрколгосппроект». Член НСАУ (1964; у 1978–87 — голова, від 1987 — відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації)
З 1993 р. — керівник проєктної групи об'єдння «Барва»; водночас у 2000-х рр. була головним архітектором проєкту будівельної компанії «Кіровоградбудінвест».
За багаторічну працю та особистий внесок у забудову міста Кіровограда та Кіровоградської області нагороджена почесною грамотою Кіровоградської обласної міської організації. Лідія Крейтор щиро вболіває за стан сучасного архітектурного обличчя міста, консультує, є активним членом містобудівної ради та обласної організації НСАУ. Берегиня сім'ї. З чоловіком Василем Гнатовичем виховали двох синів. Михайло — архітектор, Олександр — спеціаліст з виготовлення голограм.
Архітектурна діяльність
Створила 20 проєктів будівель, 7 з них визнано пам'ятками архітектури[1]:
комбінат побутового обслуговування на вул. Ф. Дзержинського (1952)
добудова до житлового комплексу вбудовано-прибудованих приміщень на вул. Полтавська (2001, співавт.)
планування й забудова села Комишувате Кіровоградська область (1958)
планування й забудова села Перчунове Кіровоградська область (1959)
житловий двоповерховий будинок на вул. О. Столєтова у Києві (2002)
приміщення радпартшколи на вул. К. Маркса (нині філіал Донецького національного медичного університету ім. М.Горького; 1952–56, в співавторстві) А-місц 53-Кв
кооперативний коледж економіки і права імені М. Сая
Покой ей и не снится // Ведомости плюс. 2004, 10 сен.
Вечірня газета, ред. (12.06.2009). Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017. {{cite news}}: Проігноровано |article= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!