Котова Ірина Михайлівна

Котова Ірина Михайлівна
Народження	17 листопада 1976(1976-11-17) (47 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Білорусь
Навчання	Білоруська державна академія мистецтв
Діяльність	художниця
Сайт	artirina.odexpo.com
Котова Ірина Михайлівна у Вікісховищі

Ірина Михайлівна Котова (біл. Ірына Міхайлаўна Котава; фр. Irina Kotova; нар. 17 листопада 1976, Мінськ) — білорусько-французька художниця, графік, живописець.

Біографія

Народилася в Мінську. У 1996—2002 роках навчалася на кафедрі графіки Білоруської державної академії мистецтв (м. Мінськ).

У 2003—2007 роках навчалася у Свято-Сергіївському православному богословському інституті у Франції (Париж).

У 2007—2009 роках здобула освіту в науково-дослідному інституті Сорбонни (École pratique des hautes études) в Парижі, на кафедрі історії мистецтв.

Ірина Котова є учасницею міжнародних та республіканських виставок, її роботи зберігаються в Національному художньому музеї Республіки Білорусь, Посольстві Білорусі в Парижі та приватних колекціях у Білорусі, Росії, Франції, Італії, Іспанії, Канаді, США.

Персональні виставки

• 2005, за підтримки Православної Церкви в Америці, Чарльстон (Південна Кароліна), Сполучені Штати Америки.
• 2006, Посольство Республіки Білорусь у Франції, Париж.
• 2010—2011, Національний художній музей Республіки Білорусь, Мінськ^[1].
• 2011, Білоруська державна академія мистецтв^[2], Мінськ.
• 2012, Російський центр науки і культури в Парижі^[3][4].
• 2013—2014, галерея сайту Orthodoxie.com в Парижі, «Від Втілення до Воскресіння»^[5][6].
• 2014, Національний історико-культурний музей-заповідник «Несвізький замок», «Подорож з Парижа у Несвіж»^[7][8].
• 2018, Посольство Республіки Білорусь у Франції, Париж^[9].
• 2018, Почесне консульство Республіки Білорусь у Франції, Біарріц^[10].

Виставка-дует

• 2013—2014, галерея Русский Мир у Парижі, мистецька виставка «Крила Різдва»^[11], спільно з Маргаритою Котовою.

Групові виставки

• 1991, виставка в Кіноцентрі на Красній Пресні, Москва, Росія
• 1995/1996, Міжнародна виставка, організована Канадським фондом допомоги жертвам Чорнобиля, la Maison du Citoyen, Галл (Квебек), Канада
• 2000, Республіканська виставка «Мастак и кніга», Палац мистецтв у Мінську, Білорусь
• 2000, симпозіум з малюнку «2000 'Студиюм», Білоруська державна академія мистецтв, Мінськ
• 2003, Міжнародна виставка «Alberobello Arte editione 2003», Альберобелло, Італія
• 2003, 3-й Міжнародний мистецький салон, Сартрувіль, Франція
• 2004, 4-й Міжнародний мистецький салон, Сартрувіль, Франція
• 2006 5-й Міжнародний мистецький салон, Сартрувіль, Франція
• 2006, Посольство Республіки Білорусь у Франції, Париж
• 2006, Республіканська молодіжна виставка, Палац мистецтв у Мінську, Білорусь
• 2009, Міжнародна виставка, галерея Палацу Республіки в Мінську, Білорусь
• 2011, Національна бібліотека Республіки Білорусь^[12] в Мінську, Білорусь
• 2013, Міжнародна виставка «Ласкаво просимо до Центральної і Східної Європи. Без кліше» в художній галереї «DEVE Gallery» в Брюгге, Бельгія^[13]
• 2018, виставка викладачів художніх майстерень, м. Круассі-сюр-Сен, Франція
• 2018, виставка художників білоруської діаспори в Посольстві Республіки Білорусь, Париж, Франція
• 2019, виставка викладачів художніх майстерень, м. Круассі-сюр-Сен, Франція

Дні відкритих дверей майстерень художників

• 2016 Дні відкритих дверей майстерень художників, м. Круассі-сюр-Сен, Франція
• 2017 Дні відкритих дверей майстерень художників, м. Круассі-сюр-Сен, Франція
• 2018 Дні відкритих дверей майстерень художників, м. Круассі-сюр-Сен, Франція^[14]
• 2019 Дні відкритих дверей майстерень художників, м. Круассі-сюр-Сен, Франція

Перформанс Вічність миті

10 січня 2014 року в концертній залі Іоанна XXIII в Парижі відбулася перша презентація інтерактивного літературно-музично-художнього перформансу «Вічність миті», створеного Іриною Котовою спільно з французьким письменником Крістофом Леваллуа і французьким піаністом та композитором білоруського походження Кирилом Заборовим^[15][16].

Книжкові ілюстрації

Ірина Котова проілюструвала^[17] нову англомовну версію книги Бесіда преподобного Серафима Саровського з М. О. Мотовиловим, яка вийшла друком у 2010 році в Лондоні^[18][19].

Презентації, репортажі, документальний фільм

• 2009 Творчість білоруської художниці Ірини Котової було представлено в доповіді^[20] французького письменника і публіциста Крістофа Леваллуа в Національному інституті історії мистецтв^[fr] в Парижі.
• 2010 Репортаж з відкриття виставки Ірини Котової в Національному художньому музеї Республіки Білорусь^[21]; сюжет підготовлений білоруськоюНаціональною держтелерадіокомпанією спеціально для випуску новин Першого національного каналу Білорусі.
• 2010 Документальний фільм Уявний Париж^[22] (Білтелерадіокомпанія, режисер Сергій Катьєр). На VII Міжнародному Стрітенському православному кінофестивалі «Зустріч», який проходив з 17 по 22 лютого 2012 року в чотирьох містах Калузької області (Росія), фільм Уявний Париж був удостоєний призу мера м. Обнінська^[23]. Також фільм Уявний Париж став лауреатом XXI Міжнародного кінофоруму «Золотий Вітязь», що проходив 22-31 травня 2012 року в Омській області: приз «Бронзовий Вітязь» у номінації «Короткометражні документальні фільми»^[24].
• 2014 1 березня в ефір телеканала Білорусь 1 вийшла програма Існасць^[25], присвячена творчості білоруської художниці Ірини Котової^[26].

Видання

• 2010 Альбом творів Ірини Котової Уявний Париж (фр. Paris imaginaire; біл. Уяўны Парыж)^[27] трьома мовами (російською, французькою та білоруською) був підготовлений і виданий спільно з французьким письменником Крістофом Леваллуа за участю Міністерства культури Республіки Білорусь, Посольства Республіки Білорусь у Франції і Посольства Франції в Білорусі, а також Білоруської спілки художників (Мінськ [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.], ISBN 985-689-339-9)^[28].

Стиль

Євгеній Шунейко — кандидат мистецтвознавства, доцент БДАМ, відзначає лаконічний артистизм образотворчої мови Ірини Котової. Також він позитивно відгується про кінострічку Уявний Париж та про її автора: «Вона [Ірина Котова] не займається документальною констатацією того чи іншого побаченого нею мотиву, а передає його чітку образну особливість, асоціативну багатоплановість. У цьому сенсі її твори сприймаються як живе продовження чудових традицій демократичного французького мистецтва XIX — першої половини XX ст., пов'язаних із незабутньою творчістю імпресіоністів, постімпресіоністів, символістів, експресіоністів, серед яких — К. Моне, К. Піссарро, В. ван Гог, П. Боннар, А. Марке, М. Утрілло, М. Шагал, Х. Сутін й ін. (…) Її живі і виразні твори, виконані на одному диханні, вже знайшли широке визнання серед паризьких цінителів і колекціонерів сучасного мистецтва.»^[2]

Примітки

1. Ирина Котова. Прогулки по Парижу — Национальный художественный музей Республики Беларусь. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.
2. http://belam.by.com/page.353.aspx^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}
3. Выставка белорусской художницы Ирины Котовой «Воображаемый Париж». Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 4 червня 2012.
4. О вечере белорусской культуры в Париже. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
5. В рамках IV Славянского Форума Искусств «Золотой Витязь» состоится выставка Ирины Котовой в Париже. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
6. Репортаж телеканала [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] Союз
7. Путешествие из Парижа в Несвиж. Выставка работ белорусской художницы, живущей во Франции. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 30 березня 2020.
8. L'exposition et la performance artistique «Voyage de Paris à Nesvizh» — YouTube. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 30 березня 2020.
9. Аб канцэрце ў г. Парыжы ў рамках ІІІ Беларускіх музыкальных сезонаў у Францыі — Пасольства Рэспублікі Беларусь у Французскай Рэспубліцы
10. Во французском Биаррице открыли почетное вице-консульство Беларуси. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 30 березня 2020.
11. Выставка «Крылья Рождества» в Париже. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2014.
12. Выставка «Возвращение к романтизму» познакомит с работами белорусских последователей французской школы. 21.by. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 березня 2020.
13. О выставке белорусских художников в г. Брюгге — Посольство Республики Беларусь в Королевстве Бельгии. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2020.
14. План мастерских. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 30 березня 2020.
15. Афиша [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.], В Париже прошел перформанс с участием белорусской художницы [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]
16. Видео перформанса «Вечность мгновение» на Youtube с русскими субтитрами [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.]. Агентство БелаПАН [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
17. Orthodoxie: Une publication anglaise des conversations de saint Séraphin de Sarov avec Motovilov. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 2 квітня 2022.
18. Англоязычный вариант книги «Беседа преподобного С. Саровского с Н. Мотовиловым» иллюстрирован белорусской художницей. БЕЛТА. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 21 серпня 2011.
19. Saints Alive — Shop — Books — Triumphs of the Spirit in Russia. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 21 серпня 2011.
20. Orthodoxie: A l'Institut national d'histoire de l'art. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 30 березня 2020.
21. Белтелерадиокомпания^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}, на сайте Youtube [Архівовано 6 червня 2015 у Wayback Machine.].
22. Смотреть отрывки из фильма: на сайте Youtube [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
23. TUT.BY | НОВОСТИ — Белорусский мультфильм стал лучшим на международном православном кинофестивале — Культура — 27.02.2012, 10:19. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 30 березня 2020.
24. Названы лауреаты XXI Международного кинофорума «Золотой Витязь». Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
25. Программа «Існасць». Творчество и духовность. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 2 квітня 2022.
26. Первый весенний выпуск программы «Існасць» посвящён творчеству белорусской художницы Ирины Котовой. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 березня 2020.
27. Издание альбома Воображаемый Париж было приурочено к открытию выставки Ирины Котовой в Национальном художественном музее Республики Беларусь
28. Каталог ЦНБ НАН Беларуси. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 30 березня 2020.

Посилання

• Офіційний сайт Ірини Котової [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Виступ [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.] посла Франції в Республіці Білорусь, пана Мішеля Ренері [Архівовано 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.], на відкритті виставки Ірини Котової 8 грудня 2010 року
• інтерв'ю опубліковане в газеті Народна Воля 11 січня 2011 року
• Інтерв'ю опубліковане в газеті Білорусь Сьогодні, 12 січня 2011 року
• Презентація [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] творчого шляху на Білоруському православному інформаційному порталі Собор.by 24 січня 2011 року
• Стаття [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] опублікована 3 березня 2011 року в газеті The Minsk Times, газетна сторінка [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] зі статтею у форматі PDF
• Стаття [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] «Над дахами Парижа» кандидата мистецтвознавства, доцента БДАМ Є. Шунейко, опублікована в білоруському журналі Мастацтва^[be] (Искусство), № 6 (339), червень 2011 року